Слова «Bonan tagon» у заголовку в перекладі з есперанто означають «добрий день». А як додамо до нього «havu», отримаємо гарний вислів «гарного дня». Ось так просто можна почати говорити мовою есперанто. Адже із чогось завжди треба починати і найкраще – з легких, але часто вживаних виразів.

«Під час свого прощального візиту до Києва президент Польщі Анджей Дуда подарував президентові України Володимиру Зеленському копію одного історичного прапора. Під ним билися повстанці 1863 р. – повстанці із загону Едмунда Ружицького. Я маю честь певною мірою бути причетним до цього жесту, тож дозволю собі кілька слів у цій справі», – пише на своїй сторінці у Facebook Роберт Чижевський, директор Польського інституту в Києві у 2020–2024 рр.

120 років – не такий уже й поважний вік для пам’ятки, але для молодих Маневич ця будівля – справжній патріарх. Маневицький залізничний вокзал – це візитівка містечка, символ його народження, найстаріша будівля і, без сумніву, найгарніша.

Уже 15 років поспіль у Польщі влітку організовують фестиваль «Męskie Granie» (укр. «Чоловіча гра»). Уперше він відбувся з ініціативи агенції «Live» і торгової марки «Żywiec» в 2010 р. Першим гімном фестивалю стала композиція «Всі музиканти – воїни» у виконанні Ваглевського, Маленчука і AbradAb.

Першого коня з упряжжю тому, хто не знає казки Андерсена «Це щира правда». А другого віддаймо тому, хто не зрозумів цієї оповіді та її моралі. І неважливо, що література скерована і до молодших дітей, і до старших, все одно життя напише власну історію.

Роботу над звітом про ексгумації в Пужниках завершено. У ньому вміщено детальний опис ексгумованих тіл, знахідок та самої братської могили, подано історичні джерела, фото з роз’ясненнями тощо. Про це ми дізналися від археолога Олексія Златогорського, який завітав цими днями до нашої редакції.

Рівнянину Людвігу-Люціану Пінському, коли він потрапив під репресії НКВД, не виповнилося навіть 18 років. Його доля пов’язана з Гжегожем Ціховичем і Мечиславом Зембалею, про яких ми писали в нашій рубриці раніше.

«Щоб одружитися з бабцею, дідко з Рудика став Рудницьким і з православного – католиком. Кохання змусило його піти на такі поступки. Згодом совєтські репресії розлучили їх на 10 років», – оповідає Людмила Лутюк із Соснового на Рівненщині.

У Волинській обласній військовій адміністрації обговорили досвід транскордонної співпраці області та перспективи участі у Програмі Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027.

Пропонуємо вам продовження статті Марії Пісович «Попередники Крашевського на журналістській ниві Волині» із № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.