Герой нашого нарису пішов добровольцем у легіони Пілсудського, брав участь у польсько-більшовицькій війні, потім служив у поліції. Йому довелося провести за ґратами понад півтора року й пережити розстріл в’язнів Луцької тюрми.

«У роки Другої світової, тікаючи від війни, мої рідні переїхали з Модринця, що біля Грубешева, в Костопіль. Невдовзі дідуся забрали на фронт. Потім він опинився в таборі в Сибіру», – говорить Тетяна Федотова.

Вони їдуть у місця, звідки будь-яка цивільна людина, проявивши розсудливість, утікала би, рятуючи своє життя і життя своїх рідних. Вони мають бронежилети, каски і відповідні написи «PRESS», але це аж ніяк не гарантує їм безпеку і не захищає від кулі снайпера чи міни-пастки.

Відколи кафедральний костел Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку отримав орган із Німеччини, а сталося це в 1999 р., у храмі регулярно відбуваються органні концерти. Встановлення цього інструмента стало важливою інвестицією в музичну культуру міста напередодні нового тисячоліття.

«Ще кілька років тому важко було уявити дискусію на таку тему на літературному фестивалі. Це сеанс публічної терапії», – сказав письменник і військовий Богдан Коломійчук під час фокусної дискусії «Втрата». Втрата, як і любов, надія та спільність – це одні з ключових тем V Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера», який 2–3 серпня знову зібрав чисельну публіку в музейному просторі «Окольний замок» у Луцьку.

Така собі одна, чи, може, дві невеликі залежності, дрібні звички, які стали буденною рутиною, можуть бути чимось дуже приємним. Можна навіть сказати, що й дуже бажаним для пересічного Ковальського. Проте вони мали би відповідати одній умові: це мають бути корисні залежності, які підтримували би психічне та фізичне здоров’я.

Костел Святої Анни, розташований у Ковелі на вулиці Вербицького, добре відомий широкому загалу. Натомість про його попередника, який також носив ім’я Святої Анни та стояв у Старому місті, знає значно менше людей.

Нещодавно бібліотека «Волинського монітора» поповнилася біографічним словником «Залишилися на Сході. Словник польської інтелігенції в СССР 1945–1991». Третій том однойменної серії подарував нашій газеті науковий редактор цього видання Адам Хлебович.

Наша співрозмовниця Галина Грипич народилася в селі Нижній Бурлук у Казахстані. Туди її батьків Мар’яна та Юзефу Гренів разом із рідними вислали в 1936 р. На рідну Хмельниччину сім’я повернулася аж через 12 років.

15 липня відзначають День Української Державності. Із цієї нагоди у храмі Йоана Богослова в Луцьку відбувся молебень за Україну. Про це повідомляє Луцька міська рада.