«Усе, що береться в раму, стає твором мистецтва», – зазначив директор Музею Івана Гончара Петро Гончар під час завершальної дискусії проєкту, присвяченого українському наївному мистецтву та життю і творчості луцького скульптора-наївіста Станіслава Сарцевича.

«Цікаво знаходити родичів, яких давно не бачила або з якими взагалі не була знайома, і простежувати, вловлювати спільні риси. Ти можеш не знати людей, не спілкуватися з ними роками, а кревність зберігається», – зазначає Наталія Урбанська (в дівоцтві Мшанецька) з Тернополя.

На початку ХІХ ст. російська імперська влада ліквідувала католицьке кладовище поблизу монастиря бернардинів у Луцьку. Новим місцем для поховань луцьких та околичних католиків у 1805 р. стала земля в селі Яровиця, яка була у власності луцького колегіуму отців-тринітаріїв.

Справа Зигмунта Потушинського яскраво демонструє, якими методами енкаведисти проводили слідство, щоби добитися потрібних їм результатів. На щастя, герой цього нарису пережив і в’язницю, і табір, і Другу світову війну.

Хто з нас хоча б раз у житті не мріяв про те, щоб увесь світ обходив його широкою дугою і не морочив серце, душу й розум різними важливими та не дуже справами? Така мрія відрубаної голови в якийсь дивний момент життя, десь на черговому крутому повороті, завітала не в одну черепну коробку, яка належить забіганій, часто застресованій до меж можливостей дорослій людині.

Юзеф-Кароль Лясоцький, польський диригент, композитор, педагог та організатор музичного життя в Луцьку, в № 3 «Землі Волинської» за 1938 р. описав тодішній стан музичної культури на Волині. Завдяки цій статті можемо не тільки скласти уявлення про цю сферу життя в міжвоєнний період, а й побачити, чим іще можна збагатити палітру мистецьких подій у наш час.

Село Сапожин, що нині в межах Корецької територіальної громади на Рівненщині, в часи Другої Речі Посполитої належало до Волинського воєводства. Воно було розташоване на східному польському рубежі, і тут розташовувалася 3-тя компанія 3-го батальйону Корпусу охорони прикордоння (КОП).

У Маневичах офіційно затвердили встановлений науковцями рік заснування селища. Кампанія зі встановлення року заснування Маневич, яка тривала понад рік, завершилася.

Марія Федорчук пов’язала своє життя з двома населеними пунктами на Рівненщині: в Костополі вона народилася й прожила більшість часу, а в Топчі Корецької громади створила етнографічну скарбницю.

У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про скульптора-наївіста з Луцька Станіслава Сарцевича, Марію Федорчук та її музей у Топчі поблизу Корця, луцького пожежника Зигмунта Потушинського та музичну культуру на Волині.