«Ціна Незалежності», – подумала я, коли дивилася на портрети загиблих воїнів, виставлені на майдані Незалежності в Рівному. Я ще не знала, що цю меморіальну інсталяцію її творці саме так і назвали.

У центрі Рівного станом на листопад 2025 р., як повідомляють місцеві медіа, встановлено понад 500 портретів загиблих воїнів.

Фотографії з біографічними даними про Героїв та інсталяції, так звані трикутні призми, на кожній із яких – по три портрети, виготовлено в рамках програми «Рівне – місто Героїв». Вона передбачає ще встановлення меморіальних дошок полеглим на фасадах шкіл і наповнення індивідуальних сторінок для кожного Героя в окремому розділі на сайті Рівненської міської ради. Окрім того, всіх загиблих воїнів ушановують посмертно званням «Почесний громадянин міста Рівного».

Подібні інсталяції давно можна побачити на площах українських міст і сіл. Проте, якщо в Луцьку з початком повномасштабного вторгнення продовжили фотостенд пам’яті загиблих за Україну, розпочатий у 2014 р., то в багатьох населених пунктах України, зокрема й у Рівному, із 2022 р. почали встановлювати портрети на інсталяціях висотою в людський зріст і більше.

Здавалося б, що може змінити розмір фото, проте коли заходиш до такого меморіалу й опиняєшся серед сотень портретів і водночас ніби віч-на-віч із кожним воїном, фізично відчуваючи їхню присутність і відсутність, ще більше усвідомлюєш ціну миру.

На майдан Незалежності в Рівному я прийшла після розмови з мамою Андрія Машлая – поляка, який народився й жив у цьому місті. Він загинув у березні 2024 р. на Донеччині. Йому навіки 38.

29, 24, 48, 55, 32, 38, 18 років… Ці цифри я бачила на інсталяціях, коли ходила між рядами усміхнених облич. Такими їх запам’ятаємо ми, такими пам’ятатимуть їх рідні, до яких вони ніколи більше не повернуться. Всі вони віддали життя за Батьківщину. Всі вишикувалися на майдані її Незалежності.

Текст і фото: Наталя Денисюк