«Мій тато – українець, а мама – полька. Коли я розпочав вчити польську мову, читати польські книжки, а потім і виїжджати до Польщі, то водночас відкривав у собі зв’язок із польською гілкою моєї сім’ї. Зараз я вважаю себе українським поляком. Людиною, яка має одне серце на два народи», – зазначає 45-річний Андрій Конько.

Завершився черговий рік Харцерської служби пам’яті на Волині. Це був нелегкий час для реалізації заходів, запланованих нашим Центром діалогу «Костюхнівка».

«Київ отримав від Польщі 130 генераторів різної потужності, які в умовах енергетичної кризи в Україні та столиці зокрема дозволять місту підсилити рівень стійкості критичних обʼєктів та закладів соціальної сфери. Кошти на ці генератори збирали польські волонтери.

Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.

У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.

Працівника луцького банку Максиміліана Корицінського НКВД звинуватив в участі в антисовєтській підпільній організації. Він, вибудувавши власну лінію захисту, витримав майже півторарічне слідство й добився порівняно м’якого вироку – «всього» п’ять років заслання.

Телебачення – це не лише спосіб відпочинку, але й можливість навчатися, пізнавати світ та здобувати нові вміння. І все це не виходячи з дому.

Ім’я уродженця міста Дубна Ігнація Радлінського (1843–1920) відоме лише вузькому колу дослідників у Польщі та Україні, а його перу належать десятки робіт, які внесли вагомий вклад у науку. Він працював у сферах історії, філології, релігієзнавства та біблістики.

Під час Другої світової війни Єжи Кміта працював учителем у кількох селах поблизу Рожища на Волині. У 2020 р. читачам «Волинського монітора» про нього розповів історик і вчитель Сергій Янішевський із Копачівки, де Єжи Кміта також навчав дітей. У грудні 2025 р. з автором зв’язалася Сабіна Собоцінська – правнучка Єжи Кміти.

Центр східноєвропейських студій Варшавського університету пропонує 25 стипендій на навчання у дворічній магістратурі в рамках освітньої програми «Східні студії». Заняття триватимуть із 1 жовтня 2026 р. до 30 червня 2028 р. Заявки можуть подавати охочі з країн Східної Європи, Балканських країн, Кавказу та Середньої Азії.