Серед численних справ проти поляків, яких звинуватили в контрреволюційній діяльності, здебільшого вигаданій, інколи трапляються справи, пов’язані з іншими правопорушеннями. Одна з таких – справа проти жителів Ковеля, яких затримали при нелегальному перетині кордону.

Кримінальна справа, якщо обвинувачений на момент її завершення залишався живим, переважно не містить інформації про його подальшу долю. Проте засудження на певний строк ув’язнення не має ставати вироком на забуття.

У минулому номері «Волинського монітора» ми розповідали про репресованих поляків, чиї справи Волинський обласний державний архів нещодавно виклав у вільний доступ. Продовжуємо знайомити читачів із їхніми долями.

Державний архів Волинської області (ДАВО) оприлюднив чергові кримінальні справи із засекреченого раніше фонду. Серед них – справи, відкриті проти жителів Волині польської національності.

«Із великим зацікавленням я прочитала статтю під назвою «Повернуті із забуття: Едвард Хлєбік». Я – Зофія Чілверз, у дівоцтві Хлєбік. Едвард Хлєбік був моїм дідусем», – так починається лист до редакції «Волинського монітора», завдяки якому ми дізналися про подальшу долю ще одного героя рубрики «Повернуті із забуття».

«Я цікавлюся історією пожежних команд, тож натрапив на статтю про Мацея Жолнерчика – одного з офіцерів, який працював у колишньому Волинському воєводстві. Надсилаю укладену мною біографічну довідку. Вона ще неповна, оскільки я не маю перевіреної інформації за 1938–1939 рр.», – написав у листі до редакції «Волинського монітора» Флоріан Пельчар із міста Жешув.

Юзеф Качмарчик був поліціянтом у Лодзі, а згодом у Ковелі, Рівному та Дядьковичах Рівненського повіту, де його застала Друга світова війна. У жовтні 1939 р. він потрапив до в’язниці НКВС у Рівному. Далі його чекали допити в Рівному та Києві, а потім заслання в Узбекистані.

Вінцентій Кожух був поліціянтом у Будеражі Здолбунівського повіту. 9 грудня 1939 р. його арештували енкаведисти. Спочатку його тримали в Рівненській в’язниці НКВС, а потім перевели до Старобільська. У квітні 1941 р. герой цього тексту отримав вирок – п’ять років таборів.

Юзеф Бояновський, старший поліціянт зі Здолбунова, до в’язниці НКВС потрапив 1 жовтня 1939 р. Присвяченим йому біографічним нарисом продовжуємо цикл статей про службовців польської державної поліції, репресованих радянською владою.

Поліціянт Стефан Була, якому присвячено цей нарис, напередодні Другої світової війни жив і працював у селищі Собкув тодішнього Келецького воєводства. На початку вересня 1939 р. його постерунок отримав наказ евакуюватися. Невдовзі поліціянт опинився в рівненській в’язниці НКВС.