Рідні Броніслава Бончика, поліціянта з Каліша, втратили зв’язок із ним на початку вересня 1939 р., коли разом зі своїм відділком він евакуювався в напрямку Люблінщини. Опрацьовані нами документи НКВС, які зберігаються в архіві в Рівному, дозволяють зрозуміти, що відбувалося з ним далі.

Під час опрацювання цієї кримінальної справи мене не полишало відчуття, що я про це писала, що такий сюжет уже був у нашій рубриці. Спершу подумала, що вдруге взяла справу поліціянта, про якого давніше йшлося на сторінках газети. Двічі перевірила й нарешті зрозуміла, в чому річ.

Яна Буліка, поліціянта з Тимбарка, що в Лімановському повіті в Малопольщі, 18 вересня 1939 р. арештувала робітнича гвардія в Рівному. До цього міста він потрапив із тієї частини Польщі, яку окупували війська Вермахту.

Ця майже детективна історія захопила нас в останні кілька днів. Ми знайшли внука Яна Буліка – поліціянта з польського міста Тимбарк.

Петро Дзягач, старший постерунковий із Рафалівки, до в’язниці НКВС потрапив у грудні 1939 р. У лютому 1941 р. «за активну боротьбу проти революційного руху» його засудили до восьми років виправно-трудових таборів.

Нарисом про Петра Зобека, писаря 1-го комісаріату поліції в Рівному, ми продовжуємо цикл статей про службовців польської державної поліції, які зазнали радянських репресій упродовж 1939–1941 рр.

Антонія Михаляка, поліціянта з Милятина Здолбунівського повіту, Особлива нарада при НКВС у 1940 р. за «активну діяльність проти революційного руху» засудила до п’яти років таборів.

Долю Олександра Тарвацького, поліціянта з Рівного, засудженого Особливою нарадою НКВC на вісім років таборів, на шпальтах «Волинського монітора» представила Тетяна Самсонюк. Біографічний нарис вона написала на основі кримінальної справи, що зберігається в Державному архіві Рівненської області.

Олександр Тарвацький служив у 2-му комісаріаті поліції в Рівному. Як і більшість його колег, радянська влада арештувала правоохоронця на другий день після вторгнення Червоної армії та становлення радянської влади на території Польщі.

Кримінальна справа, заведена в 1939 р. на Владислава Михальського, поліціянта зі Здовбиці на Рівненщині, нараховує лише кілька сторінок. Так виглядала більшість справ на функціонерів польської поліції, яких радянська влада арештовувала за наперед складеними списками одразу після вторгнення на територію Польщі.