Актори Ян Гімільсбах і Здзіслав Маклакевич у житті та кіно були неповторною парою. Вони з’явилися в потрібний час і потрібному місці. Хоч кінокритики писали, що їхні таланти режисери використали несповна, пам’ять про них залишиться назавжди в серцях поляків. Ян Гімільсбах та Здзіслав Маклакевич – чудові актори та особливий приклад дружби до гробової дошки.

16 червня минула 95-та річниця заснування Волинського краєзнавчого музею. Із цієї нагоди в закладі відкрили оновлену експозицію відділу давньої історії Волині, а для юних відвідувачів організували квест «Мандруємо століттями».

Неважливо де і коли я почула виголошений однією жінкою надзвичайно цікавий монолог. Жінка ця була у віці, який упевненим кроком прямував у бік осені життя, а форми мала повняві, якщо не сказати дорідні. Одним словом, була ілюстрацією так званого рубенсівського типу краси.

Ідеологія СССР говорила, що всі громадяни мають бути рівними (насправді ж однаково бідними), а земля має належати народові (насправді ж державі). Тож, плануючи створити колгоспи, совєти відбирали землю в господарів, а власників відправляли в табори.

«На хуторі неподалік Маневичів жила ворожка. Місцеві дівчата часто до неї навідувалися. Та ворожка сказала бабусі: «Ти маєш двох кавалерів: брюнета і блондина. Якщо вибереш блондина, разом ви будете недовго». Бабця навіть уявити не могла, наскільки недовго. У шлюбі вони прожили всього три дні».

На календарі 18 листопада 1981 р. У головному офісі Бюро вистав мистецтва у Кракові виставлена інсталяція під назвою «Романтична коляска». Весь витвір виглядає досить дивно.

Поняття, винесене в назву, відоме людству з античних часів, а якщо добре призадуматися над питанням, то, мабуть, із кам’яного віку, з тією лише різницею, що про це не збереглося жодних записів. Отож, парадокс – це твердження, яке суперечить здоровому глузду або досвіду.

31 травня минає 32-га річниця смерті Генрика Германовича – польського фотомитця світової слави, який у 1937–1943 рр. жив і творив у Кременці. Із цього приводу Обласний літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького опублікував спогади про нього, якими поділився Юрій Гаськевич.

Діти зі шкіл та дитсадочків Луцької громади вчилися заробляти гроші та бути соціально-відповідальними бізнесменами, адже заробіток тратили не тільки на себе – його частину вони переказали на українське військо. У Луцьку завершився третій сезон проєкту «Підприємливі діти: Луцьк–Люблін».

На його могилі на кладовищі Старі Повонзки у Варшаві викарбували напис, який запропонувала матір: «Жив недовго, а всі відвернулися». Його виконав Ян Гімільсбах, польський актор-аматор, каменяр за фахом.