«Я ківерчанка. Усім серцем люблю Ківерці й на жодне інше місто їх не проміняю. Хоч мала привабливі пропозиції роботи з інших міст, уже 46 років працюю саме тут. Я навчаю дітей. Це моє покликання», – розпочинає свою розповідь Іванна Матюшик, голова ківерцівського відділення Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської.

Світ захоплюється Марією Склодовською-Кюрі, однак замість того, щоб пов’язувати з Польщею, її Батьківщиною, найчастіше її асоціюють із Францією, де вона провела більшу частину свого життя. Про видатну польку, варшав’янку, виняткову особистість і про те, що кожен із нас повинен робити для відновлення пам’яті про Нобелівську лауреатку, 4 липня, в 90-ту річницю її смерті, розповідає Мілка Скальська – заступниця директорки Музею Марії Склодовської-Кюрі у Варшаві.

Чемпіонат Європи з футболу іде повним ходом. Польська збірна, згідно зі своєю багаторічною традицією, з великим тріском швиденько попрощалася з турніром. Утішним призом стала для нас нічия з Францією – можемо хоч цьому порадіти.

Як гриби після дощу множаться в соцмережах оголошення, в яких люди з усіх усюд шукають своїх родичів-однофамільців, хочуть докопатися до спільних коренів, намагаються відтворити власні генеалогічні дерева на багато поколінь назад.

Ян Парандовський був видатним знавцем літератури і культури древніх греків та римлян. У роботі й житті йому були близькі гармонія співіснування природи з культурою, мистецтва з буденним життям, життєвого поспіху і спокійного споглядання краси. Він цінував епоху Відродження і Просвітництва. Цього року минає 100 років від появи його книги «Міфологія. Вірування і перекази греків і римлян», яку знає кожен польський школяр.

У попередньому нарисі ми писали про долю графа Августа Ледуховського, а тепер розповімо про його економа Владислава Рагуса.

Нехай із рукою на серці хтось скаже, що не переймається дрібницями, які насправді варті фунта клоччя. У щоденній праці, в цій шаленій біганині за минущими благами, в якій ми нагадуємо хом’яка в колесі, ми забуваємо про те, що дійсно найважливіше в нашому житті.

«Завершився 2023–2024 навчальний рік. Для мене він був інтенсивним, працьовитим, іноді клопітким в організаційному плані, але закінчила я його з відчуттям добре виконаної роботи», – пише Божена Пайонк, учителька польської мови, яку Центр розвитку польської освіти за кордоном (ORPEG) скерував до Кременця.

«Бабуся з дідусем мали восьмеро дітей. Совєти усіх вивезли в Сибір, після чого доля рознесла їх у різних напрямках», – зазначає 73-річна Людмила Блажевич із Дубна. Вона – членкиня місцевого товариства польської культури та парафіянка дубенського костелу Святого Йоана Непомука.

Міжвоєнний період був для Волині часом і економічного, і культурного розвитку. Також ці неповні 20 років сміливо можна назвати добою розквіту волинського туризму та краєзнавства. Свідчення цьому – місячник «Земля Волинська».