10 років тому ми опублікували перший текст у рубриці «Повернуті із забуття»
Статті

Наприкінці 2014 р. Тетяна Самсонюк із Рівного запропонувала нашій редакції цикл публікацій про поляків, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр.

«Нова рубрика «Повернуті із забуття», яку ми вирішили розпочати з біографічного нарису про військового лікаря Яна Гаєка, покликана стати своєрідним пам’ятним знаком для громадян Польщі, які в 1939–1941 рр. пройшли через пекло радянських катівень, повернути із забуття тих, хто зазнав фізичних і моральних тортур за свою стійку громадянську позицію, політичні, релігійні переконання, професійну діяльність, хто до останнього подиху залишався патріотом своєї Батьківщини й мріяв про її відновлення», – написала Тетяна Самсонюк 10 років тому на сторінках «Волинського монітора».

Запропоновані нею матеріали були опрацьовані за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України.

Уже понад рік справу Тетяни Самсонюк продовжує Анатолій Оліх, опрацьовуючи кримінальні справи громадян УРСР, репресованих радянською владою, які викладає у відкритий доступ на своєму сайті Державний архів Волинської області.

Загалом у рубриці «Повернуті із забуття» за ці 10 років ми опублікували 208 текстів, а якщо рахувати з перекладом польською мовою, то навіть 416.

Завдяки нашим читачам і родичам героїв цих публікацій ми змогли доповнити розповіді про долі репресованих, про яких писали протягом цих років.

Наприклад, внук Яна Язвінського Ян Зейма з Великобританії доповнив статті про свого діда та його брата Казімежа Язвінського з Рівного. Зигмунт Вірпша з Варшави, син Ольгерда Вірпші, поділився цінними спогадами. Данута Вєльгош із Перемишля надіслала нотатки свого дідуся Владислава, брата Тадеуша Леховича. Анджей Корус, внук поліціянта з Рівного Станіслава Пахольчика, доповнив статтю про нього документами та фотографіями. Вєслав Штандера, внук сестри Антона Мацєєвського, загиблого під Анконою, теж поділився документами та фото.

Шукаючи інформацію про героїв текстів, ми знайшли Вітольда Варгоцького, внука поліціянта Яна Буліка, а дослідник історії пожежних команд Флоріан Пельчар із Жешува надіслав біографічну довідку про ще одного героя рубрики Мацея Жолнерчика. У вересні 2023 р. завдяки Зофії Чілверз із Великобританії ми продовжили розповідь про її дідуся, вчителя в Нивецьку на Сарненщині Едварда Хлєбіка. За допомогою Facebook-групи Krzyż Pamiątkowy Monte Cassino (Monte Cassino Commemorative Cross) нам вдалося встановити, що Ольгерд Порембський із Ковеля, якого арештували, коли йому було 18 років, і чемпіон Великобританії та Австралії з фехтуванням на шаблях у 1950-х рр. із таким самим іменем і прізвищем – це одна й та ж особа.

І, звичайно, варто згадати про дві книги, видані Тетяною Самсонюк завдяки підтримці Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку. Їх можна знайти й завантажити у вкладці «Бібліотека ВМ» на нашому сайті. Вони написані за матеріалами рубрики «Повернуті із забуття» і присвячені полякам-військовополоненим, які перебували в табірних пунктах трудового табору № 1 НКВС, та діяльності Союзу збройної боротьби – 1 у Рівному.

ВМ

На фото: Ян Гаєк

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Поліціянт Антоній Вітчак
Події
Для совєтського «правосуддя» приводом для ув’язнення могла стати звичайна професійна діяльність. Антонія Вітчака засудили до восьми років таборів за те, що він був поліціянтом.
16 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Єжи Урбанський із Хотячева
Події
Єжи Урбанського затримали 23 січня 1940 р. на ділянці Володимир-Волинського прикордонного загону при спробі нелегально перетнути кордон між зонами німецької та радянської окупацій.
05 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Актор із Варшави Вєслав Баторський
Статті
Якщо в більшості справ арештованих поляків слідчі НКВД фабрикували звинувачення, то в справі Вєслава Баторського взагалі довгий час обходилися без нього. У правовій державі уявити таке неможливо, але в СССР закони, якщо виникала така потреба, не мали найвищої юридичної сили.
16 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Полонені Мельхіор Бала і Станіслав Фійол
Статті
Мельхіора Балу і Станіслава Фійола червоноармійці затримали при спробі перетнути совєтсько-німецький кордон. Так після концтабору для військовополонених вони потрапили в совєтську тюрму.
03 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Працівник луцького банку Максиміліан Корицінський
Статті
Працівника луцького банку Максиміліана Корицінського НКВД звинуватив в участі в антисовєтській підпільній організації. Він, вибудувавши власну лінію захисту, витримав майже півторарічне слідство й добився порівняно м’якого вироку – «всього» п’ять років заслання.
20 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничник із Ковеля Міхал-Мар’ян Скула
Статті
Ковельського залізничника Міхала-Мар’яна Скулу енкаведисти намагалися звинуватити в роботі на польську розвідку. Хоч цього довести не вдалося, герою нашого нарису винесли вирок – вісім років таборів.
06 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничники з Любомля Леонард Девальд і Казимир Сечка
Статті
На залізничників Леонарда Девальда та Казимира Сечку енкаведисти завели спільну кримінальну справу, оскільки обидва були членами партії ОЗН у Любомлі. Попри те, що справа шита білими нитками, обох чоловіків засудили до восьми років таборів.
10 грудня 2025
«Ця книга – про рівнян». Видання про польське підпілля представили в Рівному
Статті
У Центрі цифрової історії в Рівному відбулася презентація книжки кандидатки історичних наук Тетяни Самсонюк «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941», яка представляє біографічні нариси діячів польського підпілля в місті за перших совєтів.
29 листопада 2025
Репресовані волинські поляки: Пьотр Маліновський, директор школи в Тростянці
Статті
Пьотра Маліновського, директора сільськогосподарської школи з Тростянця біля Луцька, засудили до восьми років таборів, висунувши проти нього стандартне звинувачення в контрреволюційній діяльності.
25 листопада 2025