Крашевський у Волинському музеї
Статті

19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.

Юзеф-Ігнацій Крашевський залишив по собі гігантську літературну спадщину – понад 600 (!) томів прози, поезії, публіцистики та листування. Чималу частину свого письменницького життя він провів у власних маєтках на Волині, яка весь цей час була для нього творчою майстернею, а почасти і джерелом натхнення та натурою для літературних полотен.

Але так склалося, що цей важливий у долі класика польської літератури період життя залишив по собі дуже мало матеріальних пам’яток, які можна було би використати для ближчого ознайомлення читачів із Крашевським. Скромну колекцію пов’язаних із Крашевським експонатів, які вдалося назбирати для Волинського музею в міжвоєнний період, описав хранитель цієї установи Ян-Юзеф Фітцке.

Із тих пір пройшло ледь не ціле століття. Багато пережила Волинь: перших совєтів, бойові дії, нацистську окупацію, потім довглітнє правління комуністичного режиму, часи економічних пертурбацій періоду незалежності. Звісно, що все це пережив і музей. Зараз нова війна, проте музей діє. У листопаді 2022 р., вже під час повномасштабного російського вторгнення, Волинський краєзнавчий музей експонував виставку «Юзеф Крашевський і Волинь».

Мимоволі виникає питання: чи за цих майже 100 років музеєві вдалося поповнити свою колекцію, присвячену нашому видатному земляку? Чи навпаки втрат більше, ніж здобутків? Так чи інакше, було би цікаво порівняти склад сучасної колекції з описами Яна-Юзефа Фітцке.

Нижче подаємо його статтю.

***

Музей Волинського товариства друзів наук у Луцьку, маючи на меті представити в якомога ширшому масштабі всі прояви культурного життя, збирає, серед усього іншого, різні артефакти, пов’язані з тими великими поляками, які або походили з Волині, або тривалий час перебували в її межах, або тематика їхніх творів була пов’язана із цим регіоном.

Серед них був Юзеф-Ігнацій Крашевський, який жив і працював на Волині з 1837 до 1859 р., де володів низкою маєтків, серед них, зокрема, були Омельно, Городок та Губин поблизу Луцька. Через непорозуміння та неприємності, яких йому завдали місцеві поміщики, він, розчарований, покинув свою улюблену Волинь і більше ніколи сюди не повернувся.

Ще донедавна колекції Волинського музею у плані пам’яток Крашевського були дуже мізерними. Про існування Крашевського в цьому музеї свідчив лише один-єдиний лист, написаний із Житомира в 1854 р. до судді Антонія Перетятковича з Пулганова після смерті пані Урбанської, тітки його дружини, з проханням вирішити її підприємницькі справи та питання, пов’язані з Губином.

Збирання пам’яток про Крашевського викликає сьогодні великі труднощі, оскільки основна їх маса зберігається у великих польських музеях і бібліотеках.

Нещодавно зібране в музеї листування Крашевського збагатилося трьома листами, написаними до родини Жепецьких (1884–1886), одним до невідомого адресата та одним до Зофії Крашевської.

Наприкінці 1938 р. управління товариства придбало в пана Оссовського в Луцьку мідну медаль, подаровану Крашевському літературними діячами на його п’ятдесятиріччя. Медаль, розроблена М. Бардулеком, зображує на аверсі голову ювіляра, навколо якої напис «Юзеф-Ігнацій Крашевський», а на реверсі – напис «MDCCCLXXIX (На п’ятдесятиріччя) (Літературних творів) (Поляки в Дрездені)», оточений вінком із лаврового листя. Також було придбано три медальйони різних розмірів. Усі вони зображують профіль голови романіста в поважному віці. На медальйоні, відлитому з заліза, внизу розташований 1879-й, тоді як найбільший медальйон, діаметром 25,8 см, розроблений А. Прушинським, виготовлений Франциском Вітковським і викарбуваний на фабриці братів Хеннебергів, був виданий Товариством пропагування польського мистецтва в Королівстві Польському своїм членам у 1880 р.

Неповних два роки в Луцьку на вулиці Лиса-Кулі проживає онучка Юзефа Крашевського Зофія. Вона передала до колекцій музею понад десяток предметів, зокрема медаль, викарбувану містом Краковом 3 жовтня 1879 р. на згадку про п’ятдесятирічний ювілей; літографію Г. Ашенбреннера 1852 р., яка зображує Крашевського в дорослому віці; літографію Фаянса, надруковану П. Піллером та сином у Львові 1854 р., ймовірно, з часу перебування романіста на Волині; літографію 1879 р. з підписом «A. Kr. sc.»; олійну картину авторства Крашевського на дошці розміром 13,2x23 см, що зображує в гарних кольорах один із характерних фрагментів Сан-Ремо; невеликий альбом у шкіряній обкладинці, прикрашеній рельєфним стилізованим листям, подарований його синові Францішеку, що містить шість малюнків великого письменника.

На одному зображено руїни якогось, ймовірно, волинського замку, з присвятою: «19 березня 1858 р. Ясеві Крашевському – Юзеф-Ігнацій Крашевський», три пейзажі, малюнок, що зображує чоловіка в кунтуші в профіль, та на папері для письма виконаний тушшю і пізніше вклеєний в альбом невеликий малюнок, що зображує шляхтича, який сидить на коні та розмовляє з хлопчиком. Малюнки є тим ціннішими, оскільки вони, найімовірніше, були зроблені на Волині.

Цінними пам’ятками є невеликий медальйон з бюстом Крашевського та три фотографії (одна із зображенням романіста, інша – фотомонтаж акварелей художника М. А. Созанського, намальованих у Флоренції в 1887 р., на третій – домовина на катафалку в Кракові).

Вищезгадану колекцію доповнює альбом малюнків сина письменника, батька дарувальниці Францішека Крашевського, що містить кільканадцять малюнків. Нарешті завдяки реставратору Збігневу Ревському Товариство розвитку східних земель передало Волинському музею невеликий сучасний портрет Крашевського (малюнок олівцем).

Портрет Крашевського, 1876 р. Гравюра Олександра Регульського. Public domain

Цю вже досить значну колекцію доповнюють фотографії малюнків, на яких Крашевський представив нам низку волинських пам’яток, а особливо луцьких, малюнки з альбому, який зараз зберігається в Національній бібліотеці у Варшаві, а також фотографії волинських акварелей Яна Конопацького, які містяться в альбомі, подарованому Крашевському містом Луцьком у 1879 р. (зараз вони перебувають у колекції Познанського товариства друзів науки).

Альбом, подарований Юзефу-Ігнацію Крашевському містом Луцьком у 1879 р. Фото опубліковане в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.

Опрацював і переклав Анатолій Оліх

***

Інші статті з циклу «Земля Волинська» можна прочитати тут.

Схожі публікації
Творець волинської промисловості. Частина 3
Статті
Завершуючи свою статтю про Юзефа-Клеменса Чарторийського в часописі «Земля Волинська» за 1938 р., Юліан Нець перераховує здобутки князя та наводить цифри, які демонструють ефективність збудованих ним підприємств.
04 березня 2026
Творець волинської промисловості. Частина 2
Статті
У другій частині тексту про Юзефа-Клеменса Чарторийського, опублікованого в № 6–7 часопису «Земля Волинська» за 1938 р., Юліан Нець зосередив свою увагу на його економічних планах і основних реалізованих ініціативах.
18 лютого 2026
Творець волинської промисловості. Частина 1
Статті
Князь Юзеф-Клеменс Чарторийський – постать нині майже забута. Досить відомий у свої часи як політик, в історії Волині він залишився як будівничий перших у цьому регіоні великих промислових підприємств.
05 лютого 2026
Ігнацій Радлінський на сторінках «Землі Волинської»
Статті
Ім’я уродженця міста Дубна Ігнація Радлінського (1843–1920) відоме лише вузькому колу дослідників у Польщі та Україні, а його перу належать десятки робіт, які внесли вагомий вклад у науку. Він працював у сферах історії, філології, релігієзнавства та біблістики.
16 січня 2026
Візит Пілсудського до Дубна
Статті
Пропонуємо увазі читачів цікаву працю – статтю «Перебування Юзефа Пілсудського в Дубні в 1921 р.», опубліковану в № 3 «Землі Волинської» за 1939 р., авторства місцевого дослідника Мечислава Любіча-Шулмінського. Зберігаємо всі особливості оригіналу, навіть великі літери, щоб не спотворити духу тієї епохи сучасним розумінням історії.
05 грудня 2025
Вклад єзуїтів у розвиток освіти на Волині. Частина 2
Статті
У другій частині статті про єзуїтське шкільництво, яка була опублікована в № 12 «Землі Волинської» за 1938 р., Герман Раппапорт пише про навчальний процес у єзуїтських школах та оцінює діяльність єзуїтів на Волині.
13 листопада 2025
Вклад єзуїтів у розвиток освіти на Волині. Частина 1
Статті
Про заснування і розвиток освітніх закладів розповідає стаття «Причинок до історії єзуїтського шкільництва на Волині», яка вийшла в № 12 «Землі Волинської» за 1938 р. Її автор, історик та архівіст Герман Раппапорт, у міжвоєнний період учителював на Волинському Поліссі, зокрема в Ковелі, Ратному та Заболотті.
24 жовтня 2025
Про консервацію замку Любарта в Луцьку
Статті
Пропонуємо увазі читачів публікацію «Про консервацію замку Любарта в Луцьку», яка вийшла в № 2 «Землі Волинської» за 1938 р.
17 жовтня 2025
Про музичну культуру на Волині
Статті
Юзеф-Кароль Лясоцький, польський диригент, композитор, педагог та організатор музичного життя в Луцьку, в № 3 «Землі Волинської» за 1938 р. описав тодішній стан музичної культури на Волині. Завдяки цій статті можемо не тільки скласти уявлення про цю сферу життя в міжвоєнний період, а й побачити, чим іще можна збагатити палітру мистецьких подій у наш час.
01 жовтня 2025