У Центрі цифрової історії в Рівному відбулася презентація книжки кандидатки історичних наук Тетяни Самсонюк «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941», яка представляє біографічні нариси діячів польського підпілля в місті за перших совєтів.

Книгу «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941» (за цим посиланням вона доступна у форматі pdf) видала редакція «Волинського монітора» при фінансовій підтримці Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку. Вона побачила світ наприкінці 2021 р. Презентація мала відбутися на початку 2022 р., проте плани перекреслило повномасштабне російське вторгнення в Україну.

Уперше ми вирішили представити її читачеві в онлайн-форматі 10 червня 2022 р. Цього дня минав рівно 81 рік, відколи НКВС розстріляв у Рівному трьох очільників місцевого осередку польської підпільної організації «Союз збройної боротьби – 1»: Казімежа Язвінського, Яна Язвінського та Єжи Крюгера. Вони та ще 12 членів польського антирадянського підпілля стали героями презентованої книги. 28 листопада про неї розмовляли в Центрі цифрової історії в Рівному. Презентація пройшла за сприяння Генерального консульства РП у Луцьку.

Це науково-популярне видання написане на основі кримінальних справ, які зберігаються в Архіві СБУ в Рівному та Львові, а також доповнене інформацією, встановленою редакцією «Волинського монітора» та наданою родичами героїв біографічних нарисів, яких нам вдалося знайти або які самі зв’язалися з нами після публікації текстів на сайті.

Про діячів польського підпілля Тетяна Самсонюк писала раніше в рубриці «Повернуті із забуття», яку вона започаткувала на сторінках «Волинського монітора» у 2014 р. Авторка довгий час працювала в Державному архіві Рівненської області, роками вивчала кримінальні справи представників різних національностей, репресованих радянською владою, захистила кандидатську дисертацію «Поляки Рівненщини в умовах становлення радянського тоталітарного режиму (1939–1941 рр.)». Нині вона – виконавча директорка громадської спілки «Центр цифрової історії».

«Працюючи в архіві, я зацікавилася кримінальними справами поляків Рівненщини. В 1939–1941 рр. вони були найчисельнішою національною групою, яка зазнала радянських репресій. Цю тему я обрала для своєї дисертації. Це були людські долі, котрі руйнувала система, яка й сьогодні руйнує безліч людських доль», – зазначила Тетяна Самсонюк, пропонуючи присутнім вшанувати хвилиною мовчання загиблих під час російсько-української війни.

«Люди, про яких ми розповідаємо, були місцевими мешканцями. Ця книга – про рівнян, яким із приходом совєтів було що втрачати. Вони мали авторитет, були держслужбовцями, володіли нерухомістю й бізнесами. Коли Польща була розділена між двома тоталітарними режимами, вони почали боротьбу.

Очільники рівненського осередку підпільної організації «Союз збройної боротьби – 1» брати Казімеж та Ян Язвінські були корінними рівнянами. Воно походили зі шляхетської родини, народилися в нашому місті, тут навчалися в гімназії, вели бізнес, творили історію Рівного, були громадськими діячами, мали нерухомість на центральній вулиці міста. І в цьому місті їх розстріляли», – сказала Тетяна Самонюк.

Поляки, які після приходу совєтів у 1939 р. творили підпілля, тільки почали свою організаційну роботу з підготовки польського повстання проти радянської влади. Вони не встигли розбудувати всі ланки своєї організації. У березні 1940 р. усіх арештували. Трьох очільників розстріляли в червні 1941 р., інших відправили в радянські табори. Ті, кому вдалося вижити, вийшли з них після амністії, яку уможливило підписання угоди Сікорський-Майський, та записалися в Армію Андерса. В її складі вони воювали на фронтах Другої світової війни. Лише одиницям вдалося повернутися після її завершення до Польщі, де на них чекали рідні.

Під час презентації краєзнавець Василь Гудзій розповів про родину Язвінських як про власників кінотеатрів і нерухомості в Рівному та їхній вплив на культурне життя міста. Представив історію рівненських кінотеатрів із початку ХХ ст. до 1939 р., зокрема зібрану ним інформацію про споруди, де вони діяли, кількість місць, розклади кіносеансів та репертуар. «Практично вся теперішня вулиця Поштова, колись – Новий світ, належала родині Язвінських», – зазначив Василь Гудзій.

На захід завітали консул Марек Войцеховський із Генерального консульства РП у Луцьку, Лідія Войтюк з управління культури і туризму Рівненської міської ради, засновник і шеф-редактор газети «Волинський монітор» Валентин Ваколюк, художниця Євгенія Базелюк із родини, відзначеної медаллю «Virtus et Fraternitas» за порятунок поляків під час Другої світової війни, кандидат історичних наук, редактор часопису «Україна Модерна» Петро Долганов, Неля Багінська та Вацлав Букляревич із Товариства польської культури імені Владислав Реймонта.

«Від імені нашого товариства хочу подякувати вам за цю колосальну, титанічну працю. Для мене ця тема особливо цікава, бо мій дід Мар’ян Росінський і два його брати, Станіслав і Юзеф, були арештовані в 1939 р. і сліду їхнього немає до сьогодні», – сказав Вацлав Букляревич. Його родинну історію «Волинський монітор» описав у 2022 р. До речі, в рубриці «Родинні історії» представлені також долі предків Владислава Багінського, голови ТПК імені Владислава Реймонта, які постраждали від радянських репресій.

«Це історія, яка вчить нас усіх. Знаючи, ким були ці люди, чим вони займалися, ми дізнаємося про те, що колись відбувалося, а також робимо висновки на майбутнє. Під час сучасної війни той самий ворог, який їх убивав, на жаль, робить те саме в Україні», – сказав консул Марек Войцеховський. Він подякував Тетяні Самсонюк за пошуки й опрацювання документів в архівах та висвітлення цієї історії.

«Сьогодні ми є голосом людей, які тут мешкали. Потрібно сказати, що досі не відомо, де поховали братів Казімежа і Яна Язвінських. Безіменною стала й могила їхньої матері Ельжбєти Язвінської, збережена на Дубенському цвинтарі в Рівному. Хрест на ній упав і вже не перший рік лежить під барвінковим покривалом», – зазначила Тетяна Самсонюк.

Текст і фото: Наталя Денисюк