Вперше в історії Польщі підписана чотиристороння угода, яка передбачає співпрацю між Волинською обласною державною адміністрацією, Волинською обласною радою та державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування Лодзького воєводства.

“Якщо є на світі тихий край, край лагідний, то це наше Полісся. Коли тільки через якесь село не проходить поштовий гостинець або торговий тракт, то опріч звичайного гомону села – ніби дихання його – нічого стороннього не почуєш, нікого чужого не побачиш. Всі свити однаково сірі, всі хустки однаково білі, і сосни однаково зелені, і хати однаково низькі, непоказні, і той самий чорний дим завжди піднімається над їхніми димарями...”, - такими словами починається повість Йозефа Ігнаци Крашевського “Уляна”, так написав він про нашу Волинь.

Чи задумувалися ви коли-небудь про релігійну спадщину свого народу? Звичайно, всі пам'ятають про великі святині, натомість про малі каплички ні, хоч вони також мають свою історію. Саме про одну з таких капличок і йтиме мова.

Серпень у польській історії багатий на особливі події. Битва під Варшавою 1920 року, Варшавське повстання 1944 року, серпневі страйки на Побережжі у 1980... Мабуть, 30 років тому, починаючи страйки у Ґданську, робітники не сподівалися, що саме ці події через 10 років призведуть до повалення соціалістичного устрою в Польщі.

За умовами Всесвітньої організації охорони здоров'я людина має право на медичну допомогу, незалежно від можливостей оплачувати послуги лікарів і вартість ліки.

Це мало тривати декілька днів. Метою була підготовка столиці до спільного з Червоною армією виступу проти німецьких загарбників, а водночас вихід із підпілля відділів Польських збройних сил в окупованій Польщі та запобігання створенню маріонеткової польської влади, яка б прислуговувала Совєтам, що вступили на польські землі.

21 серпня в Іваничівському районі у селах Кречів (Україна) та Крилів (Польща) відбудуться Європейські Дні Добросусідства «Кордон 835». Аби детальніше ознайомитися зі специфікою заходу, ми поспілкувалися з головними організаторами свята – головою Фундації духовної культури пограниччя з міста Любліна отцем Стефаном Батрухом та головою МГО «Академія української молоді» Оленою Яремко зі Львова.

Це була неділя, як і шістдесят сім років тому. 11 липня в луцькому римсько-католицькому кафедральному храмі святих Апостолів Петра і Павла зібралися вірні на недільну Месу. Єпископ і священики одягнені були в літургійні шати чорного кольору, а в храмі, крім шістдесяти семи хрестів різної величини – відповідно до кількості літ, цього разу можна було побачити двадцять п’ять вертикальних банерів із біографіями священиків, ченців і монахинь, котрі були разом з парафіянами у їхній ході на волинську Голгофу.

Їх було тільки троє пастирів, яких канцлер консисторії, о. прелат Ян Ших, зумів умовити залишитися на Волині у 1945 році після виїзду курії у Польщу. У Володимирі залишився о. Мар’ян Ясьоновський, у Рівному – о. Серафим Кашуба і о. Ян Рутковський у Луцьку.

Уночі, з 27 на 28 червня, у Луцькому замку відбулась демонстрація короткометражних фільмів, виступи фольклорних колективів, показ стародавніх танців та пригощання напоями і стравами наших предків. Так проходило четверте за рахунком феєричне шоу „Ніч у Луцькому замку”.