«Кордон 835» - єднаймося!
Статті

21 серпня в Іваничівському районі у селах Кречів (Україна) та Крилів (Польща) відбудуться Європейські Дні Добросусідства «Кордон 835». Аби детальніше ознайомитися зі специфікою заходу, ми поспілкувалися з головними організаторами свята – головою Фундації духовної культури пограниччя з міста Любліна отцем Стефаном Батрухом та головою МГО «Академія української молоді» Оленою Яремко зі Львова.

Розкажіть, будь ласка, як виникла ідея Європейських Днів Добросусідства? Яка  мета їх проведення?

Стефан Батрух: Коли цей проект створювався, ми робили спільно табори для молоді, виїзди на пограниччя. Ми відчули, що розуміємо одне одного, довіряємо одне одному і друга сторона не підведе. Також вдалося нам за ці роки відпрацювати певну модель партнерства, щоб жодна зі сторін не відчувала себе другорядною, чи котрась організація не була домінуючою, щоб усі вчилися співпрацювати на рівних правах, як співорганізатори. Я задоволений співпрацею з «Академією української молоді» та організаціями з Луцька, які заявили про свою готовність співпрацювати з нами при організації заходів на кордоні.

Чому ця ініціатива, чому кордон? У першу чергу, щоб брати справи в свої руки, щоб жителі прикордонних зон не чекали, що кордон змінять міністерські установи. Те, яким буде кордон завтра, залежить від нас – громадян, які мають потребу їздити в Європу чи потребу співпрацювати з організаціями в Польщі. Від нас залежатиме, чи він буде такий, яким ми його бачимо. Перетинаючи кордон, люди часто відчувають себе приниженими. Нам це болить, дратує, але ми продовжуємо чекати, що ці справи вирішаться без нашої участі. Цим проектом  ми хочемо довести, що так не повинно бути.

Чому ви вважаєте, що у людей, які живуть на прикордонній території, меншовартісне життя?

Стефан Батрух: У першу чергу, на мою думку, це залишки минулого. Сам кордон був створений  насильним диктаторським способом. Українська сторона вважає, що українські етнічні землі є ще поза кордоном. На думку польської сторони, і на Волині живе дуже багато поляків, тобто це теж частинка нашої батьківщини. Немає справедливого кордону. Він штучно створений. Але з другого боку, не знаю, чи без такого рішення поляки та українці змогли б домовитися, де цей кордон має бути… Кордон – це лінія, тонесенька лінія між двома державами. Щоб створити враження, що кордон – це щось солідне, потрібно було побудувати всю систему, звести колючі дроти, пускати в них струм, заорювати поле, відділяти від цього кордону зону, до якої ніхто не мав би доступу. Саме перебування у прикордонній зоні створювало обмеження і це створило таку асоціацію: кордон – це щось страшне.

Розкажіть, будь ласка, про минулорічний «Кордон 835»? Як він проходив на Волині?

Олена Яремко: Із самого початку транскордонні зустрічі розпочалися в Корчуні. Корчунь – це село, поділене кордоном, яке знаходиться на Сокальщині. Зустрічі почалися з традиційного вшанування пам’яті Богородиці 28 серпня. З того часу транскордонні заходи  розширюються. Оскільки ця ініціатива не могла бути тільки на одній точці кордону, то у 2007 та 2008 роках проводився «Кордон 803». Ці Дні Добросусідства відбувались в Угринові-Довгобичові (Львівська область), на місці майбутнього перетину кордону. На тому кордоні нам вдалося забрати залізний мур, яким був колючий дріт. 60 тисяч людей задекларували, що вони хочуть, щоб пунктів перетину було якомога більше. Потім, коли вже вирішували питання про будівництво пункту перетину кордону, з’явилася ініціатива у Волинській області і, як результат, минулого року відбувся «Кордон 835».

У рамках Днів Добросусідства відбувається дуже багато різних заходів, зокрема екуменічна молитва, яка дає можливість спільно помолитися представникам різних конфесій, щоб показати, що ми хочемо бути разом, бо Бог один для усіх нас. Хочемо просити про єднання, прощення, про добросусідство для усіх тих, хто живе на цих землях. Відбувається також транскордонний ярмарок, у рамках якого проходять ярмарок ремесел, майстер-класи, виступи творчих колективів. Традиційно організовуються інтеграційні заходи для молоді. Минулого року з'явилася ініціатива проведення Форуму транскордонної співпраці, під час якого відбувалися дебати, круглі столи. У роботі форуму брали участь дипломати, політики, депутати, представники організацій, які обговорювали стан кордону, майбутні перспективи, налагоджували співпрацю. Він дає можливість домовлятися про партнерство, планувати певні ініціативи, ділитися доброю практикою. Теж традиційно проводяться спортивні заходи та концерт за участю гуртів з України та Польщі. Звичайно, кожного року є певні родзинки, нові ініціативи. Незмінним залишається те, що ця програма відбувається по обидві сторони кордону.

Чи ви вже визначилися з музичною програмою? Хто співатиме для українців і поляків цього року? І чи можна зробити так, аби на одній сцені виступали і поляки, і українці?

Стефан Батрух: Цей проект має таку ціль – спонукати і художників, і митців до співпраці. Є вже й позитивний результат – спільний диск двох гуртів. Знаємо також, що «Habakuk» з Польщі і «ФлайzZzа» з Луцька хочуть зробити спільний запис і мені довелося уже почути їхню спільну пісню. Цього року буде спільний концерт також двох гуртів: «Mad Heads», з українського боку, і «Sidney Polak» з польського боку. І задум такий, щоб вони виконали пісні один одного і, можливо, якийсь спільний твір разом. Відчуваємо, що гурти зацікавлені такою співпрацею, це їх надихає, це важливо і потрібно.

Розмовляла Марія ДОМАНСЬКА,

ВОЛИНСЬКІ НОВИНИ
Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026