Під час підготовки до друку статті Тетяни Самсонюк про Станіслава Пахольчика, поліціянта з Рівного, якого у 1939 р. НКВС засудив до восьми років радянських таборів, редакції вдалося зв’язатися з його внуком – Анджеєм Корусом із Вроцлава. Ми попросили його доповнити текст про дідуся.

«На протяжении длительного периода времени проводил борьбу против интересов рабочих и крестьян», – таким чином у постанові про притягнення до кримінальної відповідальності від 19 грудня 1939 р. окреслено злочини Станіслава Пахольчика, якому присвячено наш черговий нарис.

Юзефа Рещинського з колонії Довганець Костопільського повіту напередодні Другої світової війни мобілізували в поліцію. Через це після встановлення радянської влади його арештував НКВС, а згодом засудив до п’яти років таборів.

Герой цього тексту був серед тих польських поліціянтів, які евакуювалися на Волинь під час наступу на Польщу військ Вермахту. Багато хто з них потрапив у тенета радянських карально-репресивних органів.

Леонтій Кот протягом 10 років працював у Басівкутському постерунку поліції. У 1941 р. НКВС засудив його до восьми років виправно-трудових таборів.

«На сайті «Волинського монітора» я з цікавістю переглядав книгу Тетяни Самсонюк «Полонені вересня 1939-го». Заразом останнім часом я зайнявся фіксацією (…) історії життя мого діда Станіслава Стефанського», – написав до нас Збігнев Восік із Польщі.

«Обвинувачується в тому, що служив у польській поліції», – таку графу можна побачити у спеціальному формулярі, на якому слідчі НКВС оформляли обвинувальний висновок. Є такий документ й у справі рівненського поліціянта Адама Здолинського.

Марцін Вальчак, герой нашого чергового нарису, до Другої світової війни працював старшим поліціянтом 2-го комісаріату поліції в Лодзі.

Слідчий НКВС СРСР Лєнський одразу висунув вирок Юзефу Брощику. На титульній сторінці кримінальної справи він написав: «П’ять років виправно-трудових таборів». Проте під час короткого слідства, що тривало 18–24 грудня, енкаведист збільшив термін ув’язнення.

Герой цього тексту працював у міжвоєнний період у відділках поліції в Сарнах, Любиковичах, Стрільську та Володимирці на Рівненщині. У 1941 р. Особлива нарада при НКВС СРСР засудила його до п’яти років позбавлення волі у виправно-трудових таборах.