Повернуті із забуття: Петро Зобек
Статті

Нарисом про Петра Зобека, писаря 1-го комісаріату поліції в Рівному, ми продовжуємо цикл статей про службовців польської державної поліції, які зазнали радянських репресій упродовж 1939–1941 рр.

У кримінальній справі, заведеній у 1939 р. на Петра Зобека енкаведистами, записано російською, що він народився 28 червня 1889 р. у селі «Стримещица уезд Бендин». Найімовірніше, йдеться про Стшемєшице Вєльке або Стшемєшице Мале в тодішньому Бендзінському повіті (повіти енкаведисти записували в анкетах арештованих відповідно до стану на 1939 р.). Нині обидва ці населені пункти – мікрорайони міста Домрова-Гурніча в Сілезькому воєводстві.

Петро Зобек походив із селянської родини, яка займалася сільським господарством. Його батько Костянтин Зобек мав шість моргів землі (1 морг = 0.56 га), власний будинок, корову та коня. Інші відомості про родину відсутні.

Герой цього тексту закінчив три класи сільської школи. У 19 років пішов на службу до польової жандармерії, де був спочатку вахмістром, а пізніше старшим фельдфебелем. Із 1923 до 1939 р. він служив у поліції. В 1-му комісаріаті поліції Рівного він займав посаду писаря.

За період служби Петра Зобека нагороджено чотирма медалями: у 1928 р. – за участь у війні 1918–1920 рр., у 1929 р. – за 10 років безперервної служби в поліції; 1929 р. – із нагоди 10-ліття незалежності Польщі; 1939 р. – за 20 років безперервної служби в поліції.

У Рівному він мешкав на вулиці Балицького, 43 разом із дружиною Павліною (40 років) та донькою Оленою (12 років; вік родичів подано станом на вересень 1939 р.).

Петра Зобека арештували 18 вересня 1939 р. Тривалий час він перебував у рівненській в’язниці НКВС. Як і в переважній більшості випадків з ув’язненими рівненськими поліціянтами, слідство у його справі розпочалося і завершилося в другій половині грудня 1939 р.

На єдиному допиті, який відбувся 17 грудня 1939 р., Петро Зобек розповів про тих рівненських поліціянтів, із якими контактував. Тоді ж він визнав себе винним у тому, що «служив у польській поліції і вів боротьбу з революційним рухом робітничого класу і селянства». 18 місяців він перебував у в’язниці, очікуючи на вирок.

10 лютого 1941 р. постановою Особливої наради при НКВС Петра Зобека «як соціально-небезпечного елемента» засудили на п’ять років виправно-трудових таборів. Покарання він відбував у «Карлазі».

Заключенням Рівненської обласної прокуратури від 21 червня 1989 р. Петра Зобека реабілітовано. Подальша доля героя цього тексту та його родини нам не відома.

Тетяна Самсонюк

P. S.: Матеріали рубрики «Повернуті із забуття» кандидатка історичних наук Тетяна Самсонюк опрацьовує за архівно-слідчими справами, що зберігаються у фонді «Управління Комітету державної безпеки УРСР по Рівненській області (1919–1957 рр.)» ДАРО та Архіві управління Служби безпеки України. Будемо вдячні, якщо відгукнуться родичі героїв рубрики або ті читачі, які володіють детальнішою інформацією про них.

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Поліціянт Антоній Вітчак
Події
Для совєтського «правосуддя» приводом для ув’язнення могла стати звичайна професійна діяльність. Антонія Вітчака засудили до восьми років таборів за те, що він був поліціянтом.
16 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Єжи Урбанський із Хотячева
Події
Єжи Урбанського затримали 23 січня 1940 р. на ділянці Володимир-Волинського прикордонного загону при спробі нелегально перетнути кордон між зонами німецької та радянської окупацій.
05 березня 2026
Репресовані волинські поляки: Актор із Варшави Вєслав Баторський
Статті
Якщо в більшості справ арештованих поляків слідчі НКВД фабрикували звинувачення, то в справі Вєслава Баторського взагалі довгий час обходилися без нього. У правовій державі уявити таке неможливо, але в СССР закони, якщо виникала така потреба, не мали найвищої юридичної сили.
16 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Полонені Мельхіор Бала і Станіслав Фійол
Статті
Мельхіора Балу і Станіслава Фійола червоноармійці затримали при спробі перетнути совєтсько-німецький кордон. Так після концтабору для військовополонених вони потрапили в совєтську тюрму.
03 лютого 2026
Репресовані волинські поляки: Працівник луцького банку Максиміліан Корицінський
Статті
Працівника луцького банку Максиміліана Корицінського НКВД звинуватив в участі в антисовєтській підпільній організації. Він, вибудувавши власну лінію захисту, витримав майже півторарічне слідство й добився порівняно м’якого вироку – «всього» п’ять років заслання.
20 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничник із Ковеля Міхал-Мар’ян Скула
Статті
Ковельського залізничника Міхала-Мар’яна Скулу енкаведисти намагалися звинуватити в роботі на польську розвідку. Хоч цього довести не вдалося, герою нашого нарису винесли вирок – вісім років таборів.
06 січня 2026
Репресовані волинські поляки: Залізничники з Любомля Леонард Девальд і Казимир Сечка
Статті
На залізничників Леонарда Девальда та Казимира Сечку енкаведисти завели спільну кримінальну справу, оскільки обидва були членами партії ОЗН у Любомлі. Попри те, що справа шита білими нитками, обох чоловіків засудили до восьми років таборів.
10 грудня 2025
«Ця книга – про рівнян». Видання про польське підпілля представили в Рівному
Статті
У Центрі цифрової історії в Рівному відбулася презентація книжки кандидатки історичних наук Тетяни Самсонюк «Союз збройної боротьби – 1 у Рівному. 1939–1941», яка представляє біографічні нариси діячів польського підпілля в місті за перших совєтів.
29 листопада 2025
Репресовані волинські поляки: Пьотр Маліновський, директор школи в Тростянці
Статті
Пьотра Маліновського, директора сільськогосподарської школи з Тростянця біля Луцька, засудили до восьми років таборів, висунувши проти нього стандартне звинувачення в контрреволюційній діяльності.
25 листопада 2025