АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті

Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.

Вона народилася 1973 р. у Вроцлаві. Тут вивчала живопис в Академії образотворчого мистецтва імені Євгенія Гепперта під керівництвом професора Анджея Клімчака-Добжанецького. Потім отримала диплом зі скульптури й роботи зі склом у Школі декоративних мистецтв у Страсбурзі, а також стипендію в Академії мистецтв і дизайну «Бецалель» у Єрусалимі. Це сформувало її мову мистецтва: живопис, бронза і скло, скульптури, сенс яких інтерпретується залежно від місць, де вони перебувають.

Потрапивши у Вроцлав, не проминіть її скульптур. Розпочніть із внутрішнього дворика Національного інституту імені Оссолінських. Там стоїть пам’ятник Ангелусу Сілезіусу або «Ангелу із Сілезії» (пол. «Anioł Ślązak») – поету-містику епохи бароко. Скульптура, створена у 2007 р., зображує бронзову постать із крилами. На піщаному постаменті викарбувано напис «ANGELUS» і цитату в перекладі поета Адама Міцкевича: «Ти дивишся на небо, але не зазирнеш у себе / Не знайде Бога той, хто шукає Його тільки в небі».

Пам’ятник «Ангелу із Сілезії» авторства Еви Россано. Автор світлини: Robert Niedźwiedzki. CC BY 3.0

Далі, на межі Району чотирьох конфесій, ви знайдете струнку постать під назвою «Кришталева планета». Вона створена 2012 р. і показує єдність нашого світу, який отримує багато цінностей з різноманітності та багатокультурності на землі.

Пам’ятник «Кришталева планета» авторства Еви Россано. Автор світлини: Tomasz Gąsior. CC BY-SA 4.0

Вроцлав – місто, звідки родом Ева Россано, і сюди вона завжди повертається. Тут є локації, з якими вона пов’язана емоційно: Оссолінеум, Музей театру імені Генрика Томашевського, Академія образотворчого мистецтва та Центр культури Вроцлав-Захід.

Ева Россано каже, що у своїх роботах розповідає історії про наш світ, втілені в людську постать. Вона поєднує видиме з невидимим, бачить життя як стихію, що постійно змінюється і яку не можна зупинити – лише зафіксувати в бронзі та склі. Вона зізнається: «Своїми роботами я хочу розповісти про почуття, емоції й тугу, які є в кожному з нас. Це моя особиста історія про пошук ніжності та вразливості, але також сили, тобто всього того, з чого складається людська природа».

Про цю двоїстість художниця говорила на Польському радіо в контексті вроцлавської виставки «Розповіді». Вона зазначала, що її надихає людина, особливо жінка, в якій для авторки поєднуються грація і рішучість, ніжність і сила. Вона сказала, що її роботи – це пам’ять про зустрічі та місця, а в бронзі та кришталі вона зберігає одночасно крихкість і силу: метафору людського буття.

У тематиці її скульптур можна виділити кілька основних напрямків. Перший – людина: тіло, яке переживає біль і задоволення, страждання і щастя. Другий – архетипи жіночності: рухи плеча, яке готове стримати удар, і руки, готової до дотику, рух стегон і шиї під час поклону, нахил голови «під час слухання» і спини, «яка тримається прямо». Третій – ангельська природа як прагнення легкості, прозорості і свободи. Четвертий – планети й орбіти. П’ятий – зустріч бронзи і скла, коли протилежності вчаться бути разом.

Останніми роками художниця експонувала свої роботи в Ельзасі, в романському костелі в Оттмарсаймі, де виставка «Переправа» 2021 р. була діалогом із каменем та часом, у французьких Каннах, Андлау та Парижі на виставці «365 днів почуттів», в ісландському Рейк’явіку в посольстві та ратуші, в Йодфаті в Ізраїлі на виставці «Зірка пустелі» та в Сен-Полі в Реюньйоні на виставці «Впорядкованість / Гармонія».

У професійній практиці Ева Россано є також авторкою низки статуеток, які вручають міжнародні інституції. Окрім «Ангелуса», це Міжнародна премія імені Жана Рея, яку вручає циклічно комісар ЄС, премій «Audentia», «Eurimages» або «Невидима». Статуетки Еви Россано – приклад того, як скульптура може бути трофеєм і водночас зберігати цінність твору мистецтва.

Скріншот сторінки https://ewarossano.com

Ева Россано продовжує цикли й розвиває свою мову в скульптурі – у наступних частинах «Розповідей» вона повертається до тематики тіла й ангельськості. Вона все частіше працює в місцях, які відображають історію свого виникнення й існування: романських костелах і модерністських фойє, садах і музейних залах, перевіряючи, як змінюється скульптура, перебуваючи в іншому середовищі.

У її роботах можна знайти правду про наш досвід: ми одночасно сильні й беззахисні перед плинністю життя, прагнемо близькості й водночас бажаємо самотності. Мисткиня з Вроцлава нагадує, що людина складається з протилежностей і потрібно намагатися їх примирити в наших роз’єднаних суспільствах.

Ева Россано веде свій сайт і має акаунти у Facebook та Instagram, де можна переглянути її роботи, прочитати про виставки, про те, що вона робить зараз і які має плани на майбутнє.

Наостанок відзначимо поетичний допис художниці в мережі Facebook під фотографією зі скульптурою «Кришталева планета»: «Мені подобається ця скульптура. Я люблю бути біля неї, бачити, як люди фотографуються поряд, дивляться, зупиняються поруч. Але найбільше мені подобається назва місця, де вона стоїть, – Сквер взаємної поваги. Декому з вас відомо, а тим, хто не знає, я зараз розповім: для скульптури «Кришталева планета» позувала моя люба донька Лула, яка в певному сенсі саме така, як ця скульптура, – знає, хто вона, залишаючись водночас відкритою для світу. Вона любить людей і життя».

Вєслав Пісарський,

учитель, скерований до Ковеля організацією ORPEG

На головному фото: Пам’ятник «Ангелу із Сілезії» у дворику Національного інституту імені Оссолінських. Фото: Наталя Денисюк

Схожі публікації
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025
АВС польської культури: Принц целюлоїдної кіноплівки
Статті
Постать Міхала Вашинського багатогранна й суперечлива, а історія його життя – готовий сценарій для фільму.
28 листопада 2025
ABC польської культури: Збігнєв Цибульський – бунтар у темних окулярах
Статті
Зима 1967 р. 8 січня Збігнєв Цибульський, на той час найпопулярніший актор у Польщі, трагічно загинув на залізничному вокзалі у Вроцлаві. Це сталося під час спроби заскочити з перону в експрес-поїзд «Одра», який відправлявся до Варшави. Після його смерті Польське телебачення організувало показ фільмів за його участю. Пам’ятаю, що в дитинстві я дивився їх у сусідів на чорно-білому телевізорі.
04 листопада 2025
ABC польської культури: Шопенівський конкурс
Статті
Цього року у Варшаві вдев’ятнадцяте зустрілися найкращі віртуози гри на фортепіано. Це було не тільки свято музики видатного польського піаніста й композитора, світових талантів, бурхливих емоцій, але й привід для суперечок через рішення журі. А назвою всьому – Міжнародний конкурс піаністів імені Фридерика Шопена.
30 жовтня 2025
АВС польської культури: Кінофестивалі в країні на Віслі
Статті
Якщо ви завзятий поціновувач кіно, поїздка до Польщі на один із кінофестивалів є дуже доречною. Польський кінематограф уже багато років не лише створює фільми, які високо оцінюють на міжнародному рівні, але й приймає кіномитців з усього світу на престижних фестивалях.
15 жовтня 2025
ABC польської культури: Мазовше
Події
Із моменту заснування вони виступали в 50 країнах світу, де дали майже 7 тис. концертів. При цьому подолали понад 2,3 млн км, тобто об’їхали планету близько 57 разів, щоб показати свої програми понад 20 млн глядачів на шести континентах.
18 вересня 2025