Із моменту заснування вони виступали в 50 країнах світу, де дали майже 7 тис. концертів. При цьому подолали понад 2,3 млн км, тобто об’їхали планету близько 57 разів, щоб показати свої програми понад 20 млн глядачів на шести континентах.

Такі цифри дуже вражають, як і сам державний народний ансамбль пісні і танцю «Мазовше». Артисти отримували гучні аплодисменти, овації стоячи й захоплені відгуки від свого найпершого концерту, і з часом нічого не змінилося.

Державний народний ансамбль пісні і танцю «Мазовше» був створений указом, який видала нова соціалістична влада в особі Міністерства культури і мистецтва 8 листопада 1948 р. Так тоді вирішили ввести народне мистецтво у світ високої культури.

На перший погляд ризикований проєкт із часом виявився справжнім влучанням в яблучко. Із плином часу «Мазовше» став чимось більшим, ніж просто музичним чи народним колективом, театром або навіть мистецькою установою.

«Мазовше» ─ це символ польської традиції, візитівка Польщі, яку впізнають в усьому світі. Втілити проєкт в життя доручили Тадеушу Сигєтинському, який ще до війни готував для Польського радіо передачі, пов’язані з фольклором. У той час він мандрував селами Мазовецького воєводства і записував почуті народні пісні й наспіви, які селяни виконували в полі, на весіллях і святах.

Він мріяв створити ансамбль, який зміг би відкрити міському глядачеві народні традиції, зробивши це оригінальним способом, а головне ─ професійно і не занудно. Під час війни вони разом із дружиною Мірою Зімінською-Сигєтинською дали собі обіцянку: якщо тільки вдасться вижити, докладуть усіх зусиль, щоб ця мрія здійснилася.

Коли після закінчення війни народна влада нарешті дала «зелене світло», вони з головою занурюються в роботу. Сигєтинський їздить по селах і містечках у пошуках талановитої молоді, для якої «Мазовше» стане вікном у кращий світ. Він запрошує на прослуховування до Кароліна, де розташована домівка ансамблю. Крім цього, працює над піснями. Найохочіше робить це вночі або на світанку, іноді в досить незвичних місцях.

«Дума про пташку» народжується в переповненому людьми потягу. Протягом багатьох років її виконувала одна з найвідоміших майбутніх зірок польської попмузики, випускниця з Кароліна Ірена Сантор. «Зозуленька кує, хлопець дівчину шукає…» ─ це уривок відомої пісні, яку Лідія Влодарська, одна із солісток, почула від своєї бабусі й принесла до ансамблю «Мазовше».

Міра займається костюмами. Купує оригінальні тканини або замовляє в селянок. Оскільки вона була професійною акторкою, їй успішно вдається перенести народний матеріал на мову сценічного мистецтва. Адже на сцені, у світлі прожекторів костюм має «оживати», захоплювати, сяяти всіма барвами. Тож іноді потрібно було підсилити колір, додати тасьму, стрічку чи бантик.

Народний ансамбль пісні і танцю «Мазовше» під час святкової зустрічі в Сеймі. 2013 р. Автор – Адріан Грицук, CC BY-SA 3.0 PL

В ансамбль потрапляла молодь, яка мала не лише танцювати й співати, а й всебічно розвиватися і навчатися. Родина Сигєтинських зібрала цілу команду досвідчених педагогів. Окрім звичайних випускних іспитів, учасники екстерном складали іспити музичного ліцею. Їм викладали історію музики, гармонію, аранжування, навчали народних танців XIX ст. і основ балету.

Жителі Кароліна з любов’ю та повагою ставилися до Сигєтинського, наче до власного дідуся. А він називав їх дітьми. Після перших великих успіхів на польських сценах настав час підкорювати світ. Спочатку відвідали СРСР, бо ж інакше в ті часи бути не могло, потім НДР та кілька країн Східного блоку. На початку 1950-х відбулася довгоочікувана поїздка на Захід: спершу до Франції, а згодом перед ними відкрився цілий світ.

Кожен виступ – це неповторна подія. Під час концерту артисти виконують близько 20 танців із різних регіонів Польщі, змінюючи при цьому костюми в середньому від семи до десяти разів. На один концерт вони беруть із собою близько тисячі костюмів. Виступ має вражати й надовго залишатися в пам’яті глядачів.

Народний ансамбль пісні і танцю «Мазовше» з’являвся також у фільмах, зокрема в стрічці «Дружина для австралійця» і в номінованій на «Оскар» «Холодній війні».

У 2013 р. у межах спеціального проєкту «Мазовше» разом із діджеєм Gooral запалили танцпол на фестивалі Woodstock. Як виявилося, під фольк із шаленим запалом і захопленням танцювали тисячі фанів, не обов’язково поціновувачів саме цієї музики.

Усю суть виступів ансамблю окреслюють слова, які з’явилися в одній зі швейцарських газет після концерту «Мазовше»: «Якщо Польща має таке обличчя, то нехай живе Польща!»

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька організацією ORPEG

На головному фото: Скріншот з відео «II Ogólnopolski Konkurs Wokalny im. Stanisława Jopka» на каналі ансамблю «Мазовше» на YouTube