ABC польської культури: Шопенівський конкурс
Статті

Цього року у Варшаві вдев’ятнадцяте зустрілися найкращі віртуози гри на фортепіано. Це було не тільки свято музики видатного польського піаніста й композитора, світових талантів, бурхливих емоцій, але й привід для суперечок через рішення журі. А назвою всьому – Міжнародний конкурс піаністів імені Фридерика Шопена.

Коли в Польщі триває цей конкурс, навіть ті, хто зазвичай не є шанувальником класичної музики, намагаються знайти трохи часу, щоб послухати виступи кількох учасників фестивалю. Особливо тих, про кого в кулуарах говорять, що вони мають найбільше шансів на перемогу.

Ініціатором створення конкурсу був Єжи Журавлев, польський піаніст, викладач і професор Варшавської консерваторії. Він був стурбований зменшенням інтересу до музики Шопена, тому вирішив заснувати міжнародні змагання, під час яких молоді піаністи виконували би виключно твори Шопена. Перший конкурс відбувся в 1927 р.

Протягом усіх років навколо заходу вирувало багато пристрастей. Для одних він відкривав шлях у світову кар’єру, а для інших ставав кінцем мрій про славу. Першою полькою, яка перемогла в конкурсі 1949 р., була Халіна Черни-Стефанська. А в 1975 р. Крістіан Цімерман, якому тоді заледве виповнилося вісімнадцять, вразив слухачів і журі, впевнено перемігши і відкривши собі двері до міжнародної кар’єри. У 2005 р. переможцем став ще один поляк – Рафал Блехач. Він мав таку перевагу над іншими піаністами, що журі не присудило нагороду за друге місце.

Під час конкурсів неодноразово виникали суперечки навколо учасників та оцінювання їхньої гри. В 1980 р. до фіналу не потрапив Іво Погорелич, що викликало протест членкині журі Марти Аргерліх і величезну загальнопольську дискусію. В 1995 р. своєю чергою до фіналу не пройшов Нельсон Гернер, який дуже сподобався глядачам, і вони були переконані, що він має великі шанси на перемогу.

Цьогоріч до фіналу потрапили 11 учасників: Пьотр Алексевич (Польща), Кевін Чен (Канада), Давид Хрікулі (Грузія), Сіорі Кувахара (Японія), Тянью Лі (Китай), Ерік Лу (США), Тяньяо Лю (Китай), Вінсент Онг (Малайзія), Мію Шіндо (Японія), Цітун Ван (Китай) і Вільям Ян (США).

Перше місце здобув Ерік Лу зі США, який уже вдруге брав участь у конкурсі. Друге місце посів Кевін Чен із Канади, а третє – Цітун Ван із Китаю.

Ерік Лу, переможець XIX Міжнародного конкурсу піаністів імені Фридерика Шопена. Фото: Кшиштоф Шлензак / Національний інститут Фридерика Шопена. Джерело: chopincompetition.pl

Результати було оголошено вночі з 21 на 22 жовтня. Однак вони викликали чимало суперечок серед експертів, меломанів і, що є ознакою нашого часу, користувачів інтернету. Для них стало несподіванкою те, що Ерік Лу не отримав жодних додаткових нагород. Натомість їх присудили тим, хто навіть не потрапив до фіналу. Подив викликало також те, що до фіналу не пройшли улюбленці глядачів, зокрема Пьотр Павляк. Глядачі сперечалися навіть через те, що члени журі не могли спілкуватися між собою аж до фіналу, а бали підраховували анонімно в програмі Excel.

Китайська піаністка Тяньяо Лю посіла лише четверте місце, хоча своїми виступами підкорила серця музичних критиків, коментаторів і глядачів. Її високо оцінили за технічну майстерність, емоційність виконання та артистичну зрілість. Це так само стало джерелом палких обговорень.

Глядачі відзначили важливу роль диригента Анджея Борейка, керівника Державного симфонічного оркестру. Під час фінальних виступів він дуже привітно зустрічав молодих піаністів, підтримуючи їх перед виходом на сцену і після завершення виступу.

Для шанувальників музики Фридерика Шопена конкурс – це насамперед музика та зустріч із генієм Шопена, який продовжує надихати, зворушувати й об’єднувати всі покоління, а також популяризує польську музику в усьому світі. Це надзвичайно важливо в наші дні. В епоху інтернету слухати наживо позачасову музику Фридерика Шопена стало набагато легше, і для меломанів уже не так важливо, хто саме виграє цей конкурс. Головне для них – спостерігати за молодими людьми, які настільки люблять цю музику, що присвячують їй свої сили, віддають серце і час. Щоб грати, як вони, потрібно щодня з дитинства займатися по 12 годин і повністю присвятити себе цій музиці.

Що стосується грошових нагород, то за І місце переможець отримав 60 тис. євро і золоту медаль, за ІІ – 40 тис. євро і срібну медаль, а за ІІІ – 35 тис. євро і бронзову медаль. Володарі IV, V і VI місць отримали відповідно 30, 25 і 20 тис. євро. Решта фіналістів були відзначені рівноцінними заохочувальними нагородами в розмірі 8 тис. євро.

Організатором Міжнародного конкурсу піаністів імені Фридерика Шопена є Національний інститут Фридерика Шопена. Нові переживання, емоції та дискусії чекають на поляків лише у 2030 р. під час ювілейного конкурсу. Уже відомо, що головою журі стане переможець 2005 р. Рафал Блехач.

Вєслав Пісарський,
учитель, скерований до Ковеля організацією ORPEG

Фото: Войцех Гжендзінський, Кшиштоф Шлензак / Національний інститут Фридерика Шопена. Джерело: chopincompetition.pl.

Схожі публікації
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025
АВС польської культури: Принц целюлоїдної кіноплівки
Статті
Постать Міхала Вашинського багатогранна й суперечлива, а історія його життя – готовий сценарій для фільму.
28 листопада 2025
ABC польської культури: Збігнєв Цибульський – бунтар у темних окулярах
Статті
Зима 1967 р. 8 січня Збігнєв Цибульський, на той час найпопулярніший актор у Польщі, трагічно загинув на залізничному вокзалі у Вроцлаві. Це сталося під час спроби заскочити з перону в експрес-поїзд «Одра», який відправлявся до Варшави. Після його смерті Польське телебачення організувало показ фільмів за його участю. Пам’ятаю, що в дитинстві я дивився їх у сусідів на чорно-білому телевізорі.
04 листопада 2025
АВС польської культури: Кінофестивалі в країні на Віслі
Статті
Якщо ви завзятий поціновувач кіно, поїздка до Польщі на один із кінофестивалів є дуже доречною. Польський кінематограф уже багато років не лише створює фільми, які високо оцінюють на міжнародному рівні, але й приймає кіномитців з усього світу на престижних фестивалях.
15 жовтня 2025
ABC польської культури: Мазовше
Події
Із моменту заснування вони виступали в 50 країнах світу, де дали майже 7 тис. концертів. При цьому подолали понад 2,3 млн км, тобто об’їхали планету близько 57 разів, щоб показати свої програми понад 20 млн глядачів на шести континентах.
18 вересня 2025