Постать Міхала Вашинського багатогранна й суперечлива, а історія його життя – готовий сценарій для фільму.

Ким насправді був Міхал Вашинський? Уявімо собі наступну сцену. Темрява, світло прожектора і голос оповідача за кадром: «Він був людиною, яка вигадала саму себе». І в цей момент з’являється Міхал Вашинський – безперечно митець, трохи ошуканець, режисер, авантюрист, емігрант, денді, хамелеон ідентичностей.

У біографії Вашинського багато півтіней і напівправди. Маски накладаються одна на одну. Однак він залишив помітний слід у польській культурі міжвоєнного періоду. Міхал Вашинський, а точніше Моше Вакс, народився 29 вересня 1904 р. у Ковелі на Волині в скромній єврейській родині. Його батько був ковалем, а мати продавала птицю.

Міхал Вашинський. 1934. Джерело: Wikimedia Commons. Public domain

В історії польського кіно важко знайти більш яскраву й настільки суперечливу постать. Він той, хто розпочав свою мандрівку на землі як Моше, а закінчив як «Принц Міхал Вашинський», творець з американської фабрики мрій. Він був режисером не лише фільмів, а й власного життя, змінюючись, наче хамелеон, і зачаровуючи реальність, немов мандрівний фокусник.

Для нього світ був схожий на сцену, на якій досягнеш успіху лише тоді, коли блискуче зіграєш свою роль. Треба визнати, що цю роль він виконав на відмінно. Вашинський був найпродуктивнішим режисером міжвоєнного двадцятиріччя. У 1929–1939 рр. він зняв 40 фільмів, серед яких – легкі комедії, мелодрами та літературні екранізації.

Стефанія Загорська, найвідоміша на той час польська кінокритикиня, писала: «Яка користь від кіномистецтва, якщо воно потрапляє до рук такого невдахи? Вашинський ганьбить польський кінематограф». Попри такий невтішний відгук, у нього була серйозна перевага: він швидко і бюджетно знімав фільми, які мали велику популярність.

В історії кінематографу Вашинський назавжди залишиться завдяки фільму «Диббук» (1937 р.). Цей містичний твір, знятий ідишем, приніс йому визнання в кінематографічній спільноті.

Життя Вашинського розгорталося, немов сценарій із жанру «неможливо, але все ж». Початок Другої світової війни застав його у Львові під час знімання чергового фільму з легендарними Щепком і Тоньком.

Знімання, звісно, зупинили, а режисера заслали до Сибіру. Після підписання угоди Сікорський-Майський 30 липня 1941 р., яка відновила дипломатичні відносини між урядами Польщі та СРСР, Вашинський, як і тисячі інших вигнанців, вступив до армії генерала Андерса і пройшов із нею шлях до Ірану, Палестини та Італії.

У цей час він знімав воєнні хроніки, зокрема «Від підйому до відбою», «Монте-Кассіно», а ще документальні фільми «Діти», «Польська правда», «М. p. Адама і Єви» (M. p. тут – miejsce postoju, тобто місце дислокації військового підрозділу, – ред.) і «Велика дорога». Водночас він ніколи не забував ретельно записувати власну біографію. У його резюме згадано, що він нібито навчався драматичного мистецтва в Києві, а в 1922 р. був асистентом режисера Мурнау, а згодом − Вахтангова в Москві.

Якби всі перераховані ним види діяльності віднести до періоду, коли він був на побігеньках у Віктора Бєганського (польський актор, режисер, продюсер, – ред.), то Вашинський мав би володіти надзвичайним даром – одночасно перебувати в кількох місцях.

Після війни він оселився в Італії і працював над створенням італійських та американських фільмів, які знімали в Європі.

Він був вишуканим денді та відкритим гомосексуалістом, а в 1946 р. одружився з дуже заможною й значно старшою графинею, яка невдовзі після шлюбу померла, залишивши чоловікові цілий статок.

Упродовж багатьох років він працював із найвідомішими зірками кіно, інстинктивно відкриваючи акторські таланти, особливо серед представниць прекрасної статі.

Саме Міхал Вашинський відкрив для кіно Софі Лорен і Одрі Хепберн. Він мав тонке чуття того, що і кого хоче бачити глядач. Для одних він був генієм і провидцем, для інших – шахраєм, який переконав світ у реальності власної казки. Він не створив голлівудської імперії, не отримав «Оскар» і не зняв класики всіх часів. Але зробив щось інше − довів, що життя може бути мистецтвом.

Бал польського кіно у Варшаві. Акторка Ельжбета Кринська і режисер Міхал Вашинський. 27 січня 1939 р. Джерело: Wikimedia Commons. Public domain

Він помер у віці 60 років від серцевого нападу в Мадриді. Італійська кінохроніка «La Settimana» № 48 за 1965 р. зазначала: «Серед могил відомих італійських кардиналів і поруч з аристократичними родами на кладовищі Кампо Верано в Римі минулого тижня відбувся незвичний похорон. Тут поховали принца Міхала Вашинського, польського аристократа у вигнанні та визнаного представника італійської кіноіндустрії. Він був продюсером найбільших голлівудських фільмів усіх часів...»

Могила родини Дікман на цвинтарі Фламіньйо Пріма Порта в Римі, в якій спочиває також Міхал Вашинський. Автор: MarekMT, CC BY 4.0

Габріеля Возняк-Ковалік,

учителька, скерована до Луцька організацією ORPEG

На головному фото: кадр із фільму Міхала Вашинського «Диббук»