Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.

Протягом 60 років «Wratislavia Cantans» демонструє цінність ідеї сольного та хорового співу, об’єднуючи у Вроцлаві митців з усього світу і відвідувачів, які щороку у вересні повертаються сюди, щоб послухати музику і побути разом цієї задумливої осінньої пори.

Одночасно з ідеєю створення ораторійно-кантатного фестивалю польський композитор, диригент і видатний музикант Анджей Марковський запропонував щось значно більше, ніж звичний цикл концертів. Сама назва «Wratislavia Cantans», тобто «Співочий Вроцлав», наголошує на винятковості людського голосу – найближчого до мови та емоцій інструменту, який передає музику нашого серця й душі. На концертах почали звучати великі вокально-інструментальні твори, спів хорів та солістів, а також камерна музика, кантати й ораторії. Сьогодні фестиваль носить ім’я свого засновника.

Завдяки палким прихильникам і видатним польським музикантам фестиваль розвинувся і став однією із найважливіших культурних подій у світі класичної музики Європи, увійшовши до Європейської асоціації фестивалів (European Festivals Association), що офіційно надало йому міжнародного статусу.

Історія фестивалю тісно переплітається з Національним форумом музики імені Вітольда Лютославського – будівлею з унікальною акустикою і функціональністю, яка стала центром для «Wratislavia Cantans». Окрім нього, концерти відбуваються в костелах, музеях і замках, надаючи їм красивого і незвичайного духовно-естетичного оформлення.

Фестиваль розширив свої кордони і зазвучав, окрім центру Вроцлава, у сусідніх воєводствах. У минулому 2025 р. під час фестивалю відбулися понад 50 культурних подій. Це вкотре засвідчило, що «Wratislavia» – втілення ідеї мережі, де поєднуються місця, люди й звучання.

Ювілейний фестиваль відбувся 4–14 вересня 2025 р. під гаслом «Втрачений рай (?)». Знак питання в цьому формулюванні, ймовірно, стосувався того, чи рай для нас назавжди втрачено, чи можливе його повернення через мистецтво та створення хоча б подоби раю на землі.

Особливою подією під час останнього фестивалю стала світова прем’єра «Реквієму» Зигмунта Краузе, присвяченого дітям – жертвам воєн, за участю оркестру «Sinfonia Varsovia» і трьох хорів під диригуванням Яцека Каспшика. У ці дні глядачі побували ще на сольному концерті скрипаля Теотима Ланглуа де Сварта і лютніста Томаса Данфорда «The Mad Lover» (з англ. «Безтямний коханець»), концертах Магдалени Гоффманн, виступі «Wrocław Baroque Ensemble» під керівництвом Анджея Косендяка. Піаністка Марта Аргеріх виступила разом з «Orchestre Philharmonique de Monte-Carlo» і Шарлем Дютуа, а Джон Еліот Гардинер диригував «The Constellation Choir & Orchestra».

Меломани мали змогу почути ораторію Алессандро Скарлатті «Cain, overo il primo omicidio» (з італ. «Каїн, або Перше вбивство») під диригуванням Рене Якобса. До ювілейної програми також увійшли концерти колективів «Vox Luminis», «Freiburger Barockorchester», «Ensemble Peregrina» та «Goldberg Baroque Ensemble», освітні події та конкурс молодих камерних колективів. Фестиваль завершився виконанням опери Ріхарда Вагнера «Парсіфаль» за участю Національного форуму музики Вроцлавської філармонії, співака Рене Папе і диригента Крістофа Ешенбаха.

«Wratislavia Cantans» від заснування завжди вибудовує тематичну програму – мотив, що поєднує концерти, і місце проведення кожного з них для слухачів із різних поколінь. Окрім головних концертів, всі охочі можуть узяти участь в освітніх подіях, наприклад, зустрічах, майстеркласах, кінопоказах, які допомагають глибше зрозуміти музику з її різноманітними контекстами. Завдяки цьому «Wratislavia» виконує роль школи слухання: навчає бути зосередженими, терпеливими і захоплюватися унікальністю людського голосу, тим, що він може нам передати.

Усі 60 років свого існування фестиваль «Wratislavia Cantans» відновлює значення пісенного слова в різних місцях: костелах, синагогах, кафедральних соборах, на площах і вулицях, надаючи меломанам можливість послухати звучання різних епох і культур. Він зберігає надію, що слово, яке згідно з Біблією, було «на початку», і музика – це мірила людяності та відображення мрії про краще життя для кожної людини на землі.

Вроцлавський фестиваль – потужний польський музичний знак у культурі об’єднаної Європи. Якщо хочеш послухати сакральну, етнічну, релігійну, експериментальну музику, бажаєш побачити світових зірок і співаків-початківців, не оминай це польське свято класичної музики. Вроцлав співає для тебе. Подорожуй разом із ним через мости до різних культур і епох. Подивися, яким був концерт за участю інструментів минулих століть. Послухай знову польських композиторів Кароля Шимановського, Генрика Гурецького або Кшиштофа Пендерецького.

Фестиваль – це зустріч митців і слухачів, які формують спільноту, що прагне хоча б частинки раю, добра і краси в нашому світі, де так багато зла в різних іпостасях.

Вєслав Пісарський

учитель, скерований до Ковеля організацією ORPEG

Фото: Наталя Денисюк