За рубрикою «Туристично-краєзнавчий рух» видання «Земля Волинська» прослідкуємо за подіями останніх мирних місяців перед Другою світовою війною. В 1939 р. волинські краєзнавці ініціювали багато цікавих проєктів, більшості з яких не судилося збутися.

Перший текст про туристично-краєзнавчий рух на Волині можна прочитати тут, другий – тут.

Січень

13 січня відбулося звітне засідання управління Луцького відділення Польського краєзнавчого товариства (ПКТ). Перед ним, 3 січня, Вітольд Мацеєвський, скарбничий управління, придбав за 1500 злотих право селян Шацька на територію площею 28,57 га, про яку йде спір із власниками озера. Ділянка розташована на східному березі Світязю і вкрита лісом та луками. «Підкреслити тут належить безкорисливу допомогу війта гміни Шацьк Едварда Шмідта, який, оцінивши важливість належного туристичного використання ділянки на Світязі, суттєво посприяв завершенню угоди», – написано в рубриці.

Окрім цієї ділянки, з 1937 р. Волинський округ ПКТ володіє ділянкою площею 2,5 га на західному березі Світязю, на так званій Татарській горі. Вона має 600 м берегової лінії, яку товариство планує залісити.

Як дізнаємося з наступного повідомлення, в колонії Юляна (неподалік Ківерців) розпочали створювати заповідник степової рослинності. Облаштуванням мала зайнятися Дирекція державних лісів у Луцьку. Ініціатором був відомий дослідник природи Волині Стефан Мацко, член управління Луцького відділення ПТК.

Також на засіданні прийняли рішення розробити кошторис у справі збереження липи в Іванчицях. Обхват стовбура цього велетенського дерева становить близько 7 м, діаметр крони – понад 30 м.

Краєзнавче коло імені Оскара Кольберга в державній гімназії та ліцеї в Луцьку організувало щорічну краєзнавчу виставку, яку відвідали близько 500 осіб.

У січні Тадеуш Гумінський провів у Ловічу в Польщі дві лекції про Волинь, які були проілюстровані фотографіями Яна Булгака.

Лютий

Інженер Вацлав Гордзялковський, який працював керівником комунікаційно-будівельного відділення Управління Волинського воєводства, внаслідок переїзду до Кракова залишив посаду голови Волинського округу Польського краєзнавчого товариства, яку займав із 28 квітня 1934 р. На знак вдячності за працю йому подарували річну підшивку «Землі Волинської», оправлену у волинську вишивку.

Затверджено кошторис будівництва туристичного притулку на озері Світязь у Любомльському повіті, який становив 25 тис. злотих. Фінансувати будівництво мали за кошти управління Волинського округу ПКТ.

На засіданні Комісії відбудови Луцького замку затвердили ціни на друковану продукцію, виручку від якої планували скерувати на відбудову пам’ятки.

 Луцького замку стосується і наступна новина: «Досить затяжна відлига дозволила міській владі здійснити пробні розкопи біля В’їзної вежі. У зв’язку із закінченням цих робіт можна сподіватися в найближчі дні на приїзд до Луцька інженера Захватовича з Варшави, який прийме рішення про подальші роботи».

Березень

Хроніка цього місяця складається з двох радісних для мандрівників новин. У рубриці повідомляли: «Одна з причин недостатнього туристичного руху на Волині – слабко розвинена комунікаційна мережа. Автобусні маршрути, які становлять доповнення залізничних шляхів, туристи досі належно не використовували. Головною причиною такого стану речей була відсутність знижок для окремих осіб, а також для груп, які подорожують у туристичних цілях. Цьогоріч ця проблема буде позитивно розв’язана. За інформацією, наданою Волинському округу ПКТ воєводським управлінням у Луцьку, автобусні підприємці висловили згоду на надання членам ПКТ знижки на індивідуальні поїздки в розмірі 30 % та на екскурсії – 50 % від звичайної ціни квитків».

До цього варто додати, що на літній сезон Міністерство комунікації Польщі продовжило акцію з надання 50-відсоткової знижки на залізничні квитки членам Польського краєзнавчого товариства. Вона діяла з 1 квітня до 15 листопада при пред’явленні туристичної книжечки ціною сім злотих 50 грошів, яку можна було придбати, показавши дійсний членський квиток ПКТ. Цю знижку можна було використати, вирушаючи із визначених станцій до туристичних пунктів у горах і на Балтійському морі, в неділі, святкові й передсвяткові дні.

Квітень

У квітневому номері управління Волинського округу ПКТ оприлюднило звіт про діяльність за минулий рік. «1938 р. був першим роком окремішньої праці керівництва округу ПКТ і остаточного організаційного та фінансового відокремлення управління округу від Луцького відділення», – наголошено в повідомленні. У звіті перераховано найбільші здобутки ПКТ за 1938 р.

«Безумовно найважливішим досягненням округу було створення власного органу, який починаючи із січня виходив регулярно, щомісяця, за винятком відпусткових місяців, у які вийшли подвійні номери. Поряд із часописом «Ziemia», який видає головне управління ПКТ у Варшаві, «Земля Волинська» є єдиним періодичним виданням на території Польського краєзнавчого товариства. В 1938 р. у «Землі Волинській» опублікували свої роботи загалом 35 авторів, із них 26 були з Волині (19 – із Луцька) та дев’ять – з інших регіонів (Львів, Краків, Варшава, Познань). Вийшли 49 статей у 16 сферах знань. У додатку «Молодий краєзнавець» опублікували три роботи учнів середніх шкіл. Окрім того, в рубриці про книжки й часописи вийшли 38 рецензій і бібліографічних записок. На прикінцевій сторінці рубрики про туристично-краєзнавчий рух поміщено 63 повідомлення різного змісту. Потрібно зазначити, що цей розділ не був належним чином поповнюваний відділеннями, які, за винятком Луцька, надавали дуже скупі дані про свою діяльність. Загалом річник 1938-го «Землі Волинської» нараховує 172 сторінки друку і 70 ілюстрацій. Окремими виданнями видрукувано дві статті», – написано у звіті.

Далі рубрика розповідає про діяльність відділень товариства в містах Волині. Наприклад, Острозьке відділення «минулого року нараховувало 15 членів, які регулярно платили внески, і 23, які належним чином не виконували обов’язків організації».

«До найважливіших робіт у 1938 р. варто зарахувати проведення п’яти екскурсій за участі 80 осіб, видання праці професора Єсьмяна «Сфера впливів міста Острога» (передрук із «Землі Волинської»), відновлення пам’ятника острозькому історику Станіславу Кардашевичу, а також передачу Острозькому відділенню ПКТ опіки над Музеєм князів Острозьких.

Костопільське відділення Волинського округу ПКТ відзначилося найбільшою кількістю тих, хто виписав загальнопольський краєзнавчий місячник «Ziemia» – 45 осіб. Таким чином костопільчани стали рекордсменами на всій території Польщі.

Червень-липень

Травневий номер був присвячений Юзефу-Ігнацію Крашевському, і матеріалів про туристично-краєзнавчий рух у ньому не було. Зате у здвоєному виданні № 6–7 за червень і липень краєзнавчим справам виділили аж чотири сторінки.

Перший матеріал має заголовок «Екскурсія на азалієві поля Волинського автомобільного клубу». В ньому йдеться про те, що в цій екскурсії взяли участь понад 50 осіб: члени клубу та їхніх сімей, а також представники автомотоклубів зі Львова та Варшави. Вони подолали понад 150 км і відвідали кілька цікавих місцевостей Волині. Зокрема, у Яновій Долині, в якій розташовувалися єдині в Польщі базальтові кар’єри, дирекція влаштувала їм екскурсію та показ документального фільму про історію та сучасність цього унікального місця. Ще учасники екскурсії побували в Губкові, біля мальовничих руїн замку Семашків, та Людвіполі. Там вони пообідали, після чого частина автомобілів вирушила через Великі Межирічі до Луцька, а частина повернулася до Янової Долини.

Стаття «Екскурсія Волинського автомобільного клубуна азалієві поля»

На початку літа (точна дата не вказана) в Рівному відкрили Економічний музей Волині. При ньому створили статистично-інформаційне бюро, яке займалося збором інформації про промислове, сільськогосподарське, ремісниче виробництво та народні ремесла. «Музей демонструє на місці сільським масам ті продукти, вирощення й виготовлення яких приносить прибуток; їм треба показати, як ці продукти необхідно переробляти, пакувати, щоб вони становили торговельну цінність. Окрім цього, Економічний музей Волині виконує функцію промоції культури й наближення Волині до решти краю», – повідомляли в рубриці.

Здається, вслід за «Землею Волинською» буде не зайвим перерахувати засновників музею, адже це дає уявлення про економічні підприємства міжвоєнної Волині. Отож, засновниками були Волинсько-Люблінська промислово-торгівельна палата, Кременецький ліцей, міська рада Рівного, Зерново-скотна біржа в Рівному, Bacon-Export у Дубні, Лісове управління Олицької ординації, товариство «Бергшльос», Корецька цукроварня, гута «Vitrum» у Рокитному, цементний завод «Волинь» у Здолбунові. Ще семеро засновників «відпали через несплату членських внесків за кілька років». Це Шпанівська цукроварня, санаторій у Гуті-Степанській, фанерна фабрика Ейдельштейна і Яхнюка в Костополі, B. G. K. у Рівному (пол. Bank Gospodarstwa Krajowego), фабрика сільськогосподарських машин Влодзімежа Сваровського у Квасилові та «Корецькі каоліни». Як наголошено у статті, рівненський музей – «єдиний заклад подібного типу в Польщі».

Економічний музей Волині працював у будні з 10:00 до 14:00 і з 16:00 до 18:00, у неділі та свята – з 12:00 до 15:00. Щоб музей був доступний якомога ширшому колу відвідувачів, ціну вхідного квитка встановили дуже демократичну – 10 грошів для дорослих і п’ять грошів – для неповнолітніх. Натомість для організованих екскурсій – по одному грошу з особи.

Наступне повідомлення Яна-Юзефа Фітцке – «Цінне відкриття в замку Любарта в Луцьку». У ньому вказано, що врешті завдяки ініціативі Волинського округу Польського краєзнавчого товариства розпочалися планові роботи з відновлення замку: «На вимогу інженера Захватовича, щоб зорієнтуватися в якості фундаменту, зробили біля В’їзної брами розкопи завглибшки 4 м, які призвели до надзвичайно цікавих відкриттів. По-перше, пересвідчилися, що фундамент такого великого замку, як Любартівський, не глибокий і сягає всього 4 м. По-друге, відкрито чіткі сліди земляних укріплень ранньоісторичного городища, а трохи нижче – рештки ще старіших валів, можливо, неолітичних».

«Якщо вже йдеться про реставрацію замку, то не зайвим буде згадати, що Луцьк має на великій площі добре збережені рештки міських оборонних стін, які також вимагають дбайливої опіки. Приведення валу із замком до можливого ладу не тільки стане великою туристичною принадою, але, що важливіше, гарним підтвердження, що ми не змарнували цих скарбів нашої культури, які тільки завдяки щасливому збігові обставин не зруйнувалися в часи неволі», – закінчує своє повідомлення автор.

Із рубрики можна довідатися, що Тадеуша Гумінського, голову Луцького відділення ПКТ і заступника голови Волинського округу ПКТ, та секретаря цих організацій Юзефа Романовського за громадську роботу голова Ради міністрів Республіки Польща 26 травня відзначив срібними Хрестами заслуги. Натомість Міністерство комунікації виділило дотацію розміром 2500 злотих на влаштування постійного туристичного притулку в Луцьку й туристичної станції на Світязі.

Із 18 до 30 травня в Луцьку вже втретє відбулися курси для гідів містом. Загалом зголосилися 19 слухачів, із них – шість повнолітніх осіб, п’ять учениць і вісім учнів із державної гімназії імені Тадеуша Костюшка. Курси тривали 14 годин. Після їх завершення 5 червня відбулися іспити. Із семи людей, які складали іспити, дипломи про закінчення курсів отримали п’ятеро.

У рубриці подано два анонси. Перший – про відкриття туристичної станції на березі Світязю в Любомльському повіті. Нічліг пропонували у двох кемпінгових будиночках, за першу ніч і кожну зміну постільної білизни – один злотий (для членів ПКТ – 80 грошів), за кожну наступну ніч – 50 грошів (для членів ПКТ – 30 грошів). Триразове харчування, в яке входив обід із трьох страв, коштувало два злотих 20 грошів.

Із 2 до 14 липня Волинський округ ПКТ планував організувати для юнаків із волинських гімназій краєзнавчий табір у тимчасовому туристичному притулку товариства на березі озера Світязь. Метою цього табору була «підготовка кадрів майбутніх керівників краєзнавчих кіл у середніх школах». У програмі – різноманітні лекції та практичні заняття з морфології, геології та етнографії. На завершення запланували провести комбіновану (пішки й автобусом) екскурсію з Шацька через Піщу до Кортелісів, Ратна та Ковеля. Вартість табору й екскурсії – всього 13 злотих з особи, а решту мав компенсувати Волинський округ ПКТ. Це остання подія, зафіксована в «Землі Волинській». Невідомо, чи вдалося провести цей табір, адже вже 1 вересня розпочалася війна.

(Далі буде).

Анатолій Оліх