Польські фразеологізми: Порядні люди
Статті

Як гриби після дощу множаться в соцмережах оголошення, в яких люди з усіх усюд шукають своїх родичів-однофамільців, хочуть докопатися до спільних коренів, намагаються відтворити власні генеалогічні дерева на багато поколінь назад.

У принципі в цьому немає нічого поганого, можна навіть сказати, що це дуже похвально – прагнути пізнати власну історію та предків, завдяки яким ми ходимо цим світом. Добре, якщо таке прагнення якомога повнішого пізнання особистого родоводу йде разом із турботою про найстарших живих членів родини й увагою до місць спочинку найближчих.

Добре, якщо могили не заростають бур’янами, а надгробні пам’ятники – мохом. Гірше, якщо в шаленому робочому ритмі серед покритих пилом старих архівних записів, дат народжень і смертей столітньої давності ми загубимо сенс цих пошуків. А якщо виявиться, що за прізвищем, під яким ми прийшли на світ, закріплений шляхетський титул, підтверджений гербом, це для багатьох малих людей стане справжнім землетрусом.

О, якби вони могли зі спокійним розумом і духом прийняти це знання. На жаль, це не так просто. Адже якщо якась людина на так званому фамільному з’їзді прокрокує через залу, затамовуючи подих і гордо тримаючи в руках зображення родового герба, багато присутніх усе, чим віднині вони будуть пишатися, завжди пов’язуватимуть із цим моментом.

Неважливо, що переважна більшість учасників зустрічі бачилися на власні очі вперше і востаннє, несуттєво, що частина з них, навіть найближча рідня, були посварені на смерть і життя. Врешті не має значення, що дотеперішнє життя декого з них було, м’яко кажучи, негідним. Важливо, що ось у їхньому житті з’явився родовий герб.

Бажання доторкнутися дещиці слави предків і блиску заново відкритого титулу здійснилося. Проте одна думка, надокучлива як муха чи комар, тиняється в голові й ніяк не хоче відлетіти. Чи не краще було б замість пишатися дуже давно отриманими титулами й гарно оздобленими гербами гордо йти з піднятим чолом по житті?

Звісно, з честю, чесністю, гідністю й тими всіма мудрими та шляхетними заповідями, які наші предки, незалежно від того, чи були вони аристократами або чиновниками, селянами або робітниками, передавали своїм наступникам, як порядні люди, з покоління в покоління.

Як гриби після дощу (jak grzyby po deszczu), тобто дуже щедро, у великій кількості.

Мала людина (mały człowiek) – це не тільки той, хто має низький зріст, але й той, хто має дуже слабкий характер.

Землетрус (trzęsienie ziemi) – не лише геологічне явище, а й синонім раптових змін у житті людини.

Робити щось, затамувавши подих (robić coś z zapartym tchem), тобто дуже емоційно.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026
Польські фразеологізми: Закон джунглів, або Сильнішому можна більше
Статті
Закон джунглів звучить як щось дуже відсторонене, екзотичне, що належить до світу ліан, іклів та пазурів. Воно асоціюється з документальним фільмом про природу, в якому Кристина Чубувна незвичайним голосом пояснює, чому антилопа щойно програла в брутальній сутичці свою життєву суперечку з левом.
30 січня 2026
Польські фразеологізми: Гроші, викинуті в болото
Статті
У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.
21 січня 2026
Польські фразеологізми: Сміття в польській мові
Статті
Відкриваю холодильник, а там… брекфест тайм. Виходжу на прогулянку і чую, як сусідка кричить до собаки: «Кам ін, Люсі, йдемо в хату!» Вмикаю телевізор, а там усенька польська мова намагається відчайдушно пригадати, чим же вона є. І я її абсолютно не звинувачую.
05 січня 2026
Польські фразеологізми: Ніс на квінту, або Непросте мистецтво нарікання
Статті
Неймовірно, що людство дійшло до етапу польотів у космос, розумних будинків і пристроїв, які, немов велике гумове вухо, вміють підслуховувати наші розмови, щоб потім ні з грушки ні з петрушки запропонувати нам «ідеальний пилосос на знижці». Водночас воно не може приборкати однієї винятково примітивної сили природи – здатності нарікати.
16 грудня 2025
Польські фразеологізми: Позички, або Як найшвидше втратити друзів
Статті
«Позич мені сотню – як бабцю люблю, віддам завтра». Ця на перший погляд невинна фраза і прохання, яке в ньому міститься, в історії людства розпочали більше трагедій, ніж греко-перські війни, невдалі побачення та всі ремонти, разом узяті.
02 грудня 2025
Польські фразеологізми: Мистецтво хом’ячити
Статті
Час від часу в кожній людині прокидається глибоко прихований ген, який відповідає за накопичення запасів. І немає найменшого значення, чи ми хочемо запхати до стелі домашню комору, бо ж невблаганно наближається зима, чи потрапили на розпродаж макаронів або щецінського паприкажа*.
14 листопада 2025