ABC польської культури: Густав Голоубек – чарівник польської театральної сцени
Статті

Він уміло зіграв кожну роль, яку поставило перед ним професійне життя: Анджея Кеніга з фільму «Закон і кулак», Густава-Конрада у «Дзядах», короля Владислава Ягайла та Кордіана. Був чудовим актором і людиною, завдяки кожній своїй ролі доносив універсальні істини про людину та світ.

Густав Голоубек дебютував у 1947 р. роллю Харіса у спектаклі Стефана Флюковського «Одіссей у феаків» під керівництвом режисера Юзефа Карбовського у Старому театрі в Кракові.

У 1949 р. почав працювати в Сілезькому театрі в Катовіце. Установою керував Владислав Возьнік, якому Голоубек був вдячний за те, що той зробив із нього справжнього актора та навчив шанувати слово, яке лунає на театральній сцені та знімальному майданчику. У Катовіце актор залишався до 1956 р., доки врешті через хворобу легень був змушений покинути Верхню Сілезію й перебратися до Варшави. Тут він грав у Польському театрі, Драматичному театрі, Національному театрі та театрі «Ateneum».

Сілезький театр у Катовіце. Автор: Lestat (Jan Mehlich), CC-BY-SA 3.0

У Національному театрі Голоубек почав співпрацювати з Казімежом Деймеком. Їхнє співробітництво подарувало актору багато чудових ролей, зокрема славнозвісну роль Густава-Конрада у «Дзядах» Адама Міцкевича в 1968 р. Як пам’ятаємо, спектакль зняли з показу після того, як влада заявила, що він антиросійський, антирадянський і пропагує релігійні цінності.

Після 1969 р. Густав Голоубек знову повернувся до Драматичного театру, в якому впродовж довгих років грав різних персонажів у багатьох спектаклях і керував цим театром на дуже високому рівні аж до 1983 р. Після цього він знову співпрацював із Казімежом Деймеком у Польському театрі й виконував різні ролі в театрі «Ateneum».

Також Голоубек зіграв багато чудових ролей у Театрі телебачення, був режисером спектаклів, зокрема «Гамлета» Вільяма Шекспіра і «Кордіана» Юліуша Словацького.

Цей незабутній актор зіграв у фільмах найкращих польських режисерів. Він був алкоголіком Кубою у стрічці «Петля» і доктором Готардом у «Санаторії під клепсидрою» (режисер Войцех Гас), знятих за прозовими творами Бруно Шульца, уродженця Дрогобича.

Голоубек зіграв дона Педро Веласкеса в екранізації роману Яна Потоцького «Рукопис, знайдений у Сарагосі». Багато років актор товаришував із письменником Тадеушем Конвіцьким. Знявся у фільмах, над якими Конвіцький працював як режисер: був Господарем у стрічці «Сальто», Максом у «Як далеко звідсіля, як близько» і Поетом у «Лаві».

Портрет Густава Голоубека, CC BY-SA 4.0

Критики підкреслювали цікавий факт: коли дивишся на Голоубека в різних образах і костюмах, складається враження, що він говорить про актуальні проблеми, які стосуються сьогодення. Він мав дар: у кожній ролі грав самого себе і, говорячи словами конкретного спектаклю чи фільму, звертався до глядача ніби від власного імені, заставляючи того задумуватися.

У нього було чудове почуття гумору. Про актора ходило багато бувальщин і анекдотів. Найвідомішою билицею є розповідь про те, як Ян Гімільсбах, відомий непрофесійний актор, який любив залити за комір, увійшов до популярної варшавської кав’ярні «SPATIF» і вигукнув: «Інтелігенція вимітається звідси!» Голоубек, який сидів за одним зі столиків, оглянув залу і сказав: «Не знаю, як ви, але я вимітаюся».

Актор належав до старої інтелігенції із сильними патріотичними коренями, любов’ю до цінностей, пошани до слова, був прикладом справжнього польського джентльмена.

Густав Голоубек – автор двох книг, із якими варто ознайомитися: «Театр – це світ» і «Спогади з непам’яті». Зофія Туровська написала про нього захопливу біографію «Густав. Розповідь про Голоубека».

Багато років Голоубек конкурував за звання найкращого актора з Тадеушем Ломніцьким, про якого ми писали в одній із попередніх статей.

Відомий епізод, коли Ярослав Абрамов-Неверлі запитав Ломніцького, чи не заспівав би він у фільмі «Любов з хіт-параду» пісню «Очкарики» Агнєшки Осецької. Той відповів: так, бо хоче це зробити на зло Голоубекові, який точно розхвалиться, що такий багатогранний, адже також вміє добре співати.

У проведеному в 1998 р. опитуванні тижневика «Політика», в якому читачі мали обрати найкращих в історії польського кіно акторів та актрис, Голоубек посів друге місце. Найбільше голосів здобув усе-таки Тадеуш Ломніцький.

Густав Голоубек був актором, режисером, університетським викладачем, директором театрів, головою Товариства польських артистів театру і кіно, сенатором у 1989–1991 рр., чоловіком трьох дружин, але передусім він був чарівником театральної сцени та майстром польської мови.

Вєслав Пісарський,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

На головному фото: Пам’ятник «Лавочка Густава Голоубека» на Алеї зірок у Мєндзиздроях. Public domain

Схожі публікації
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025
АВС польської культури: Принц целюлоїдної кіноплівки
Статті
Постать Міхала Вашинського багатогранна й суперечлива, а історія його життя – готовий сценарій для фільму.
28 листопада 2025
ABC польської культури: Збігнєв Цибульський – бунтар у темних окулярах
Статті
Зима 1967 р. 8 січня Збігнєв Цибульський, на той час найпопулярніший актор у Польщі, трагічно загинув на залізничному вокзалі у Вроцлаві. Це сталося під час спроби заскочити з перону в експрес-поїзд «Одра», який відправлявся до Варшави. Після його смерті Польське телебачення організувало показ фільмів за його участю. Пам’ятаю, що в дитинстві я дивився їх у сусідів на чорно-білому телевізорі.
04 листопада 2025
ABC польської культури: Шопенівський конкурс
Статті
Цього року у Варшаві вдев’ятнадцяте зустрілися найкращі віртуози гри на фортепіано. Це було не тільки свято музики видатного польського піаніста й композитора, світових талантів, бурхливих емоцій, але й привід для суперечок через рішення журі. А назвою всьому – Міжнародний конкурс піаністів імені Фридерика Шопена.
30 жовтня 2025
АВС польської культури: Кінофестивалі в країні на Віслі
Статті
Якщо ви завзятий поціновувач кіно, поїздка до Польщі на один із кінофестивалів є дуже доречною. Польський кінематограф уже багато років не лише створює фільми, які високо оцінюють на міжнародному рівні, але й приймає кіномитців з усього світу на престижних фестивалях.
15 жовтня 2025