До кінця року в Познані, Варшаві та Кракові можна побачити програму «Кабаре «Тей» – 50 років. Спогади і наклепи». Зенон Лясковік і Кшиштоф Ясляр показують у ній найкращі скетчі з репертуару кабаре часів його найбільшої популярності.
У познанській говірці займенник «ти» звучить як «тей» (tej). Зенон Лясковік замінив останню літеру «j» на «y», щоб виглядало більш на західний манер – і так виникло найвідоміше польське кабаре епохи Польської Народної Республіки та найпопулярніше й культове нині кабаре давно минулої (і слава Богу) епохи. Пояснимо тим, хто не орієнтується в познанській говірці: «тей» там кажуть до когось, кого хочуть зупинити, з ким прагнуть розпочати розмову або безпосередньо звертаючись до певної людини.
Кабаре «Тей» було на піці популярності в 70-80-ті роки ХХ ст., тобто в часи повного розквіту ПНР. Його заснували Зенон Лясковік, Кшиштоф Ясляр і Александр Голембєвський. Дуже відомими фігурами з основного складу кабаре були також Руді Шуберт та Януш Ревніський. Із формацією співпрацювало багато акторів, співаків, музикантів, поетів і учасників інших кабаре.
Перший виступ «Тей» відбувся 17 вересня 1971 р. Велику популярність кабаре здобуло в Ополі в 1973 р., коли перемогло в конкурсі інші колективи, як-то «Салон незалежних», «Еліта», «Під егідою», і здобуло нагороду «Золота шпилька» в номінації «Найкраще кабаре». В 1978 р. до групи долучився Богдан Смолєнь, який став надзвичайно відомим у Польщі завдяки виступам у «Тей». Поляки донині пам’ятають його завдяки ролі пані Пелагії, яка виготовляє бомбочки для братньої країни і яка «ще може», пісням із мегапопулярними Кшиштофом Кравчиком і Магдою Дурецькою «Дівчата, яких я маю на думці», «Хотіла б я, хотіла», а також композиції «Що то буде, коли згасне сонце», виконаній спільно із Зеноном Лясковіком та Руді Шубертом.
Одна зі складових успіху – гра з цензурою. Тем для скетчів не бракувало, адже, як знаємо, Польську Народну Республіку називали найвеселішим бараком совєтського соціалістичного табору, що прямував до комунізму, але так до нього ніколи й не дійшов, зав’язнувши в новій кагебістській диктатурі. «Тей» за допомогою натяків і двозначностей висміював абсурди тодішньої влади, соціалістичних підвалин суспільства та економіки.
Найпопулярнішими програми кабаре були «Мамуська», «Пані Пелагія», «Урок географії», «Малюк», «Трактор», «Святий Миколай», «Як вийти з кризи», «Позаду магазину», «На кордоні».
Востаннє «Тей» виступив у 1989 р. у Великому театрі в Познані. Артисти тоді представили старі номери в нових версіях. Зенон Лясковік потім працював листоношею, а зараз повернувся до старої професії і з успіхом виступає на сцені.
Наприкінці хочемо представити фрагмент скетчу «Пані Пелагія», щоби дати читачеві передсмак того, що може його чекати, коли він почне переглядати відеоролики зі скетчами тих років – часу розквіту кабаре. Це діалог журналіста і жінки, яка працює на заводі, що виготовляє «bombki». Секретному, звісно. Для українського читача пояснимо, що в польській «bombka» (буквально українською мовою – «бомбочка») означає і ялинкову прикрасу, і невелику бомбу.
«– Як вас звати?
– Пелагія! Я – найстарша працівниця на цьому заводі. Працю тут вже ого-го-го… а, може, навіть ще довше. […]
– Пані Пелагіє, чи ви ще можете …
– О, я ще можу!
– Чи ви ще можете нам сказати, які бомбочки виготовляєте?
– Ой, різні-різнесенькі. Тут виготовляються наступні: кулясті, у вигляді гриба й циліндричні.
– Ми весь час говоримо про ялинкові бомбочки (нагадує глядачам журналіст).
– Про них теж. А ви знаєте, який у нас асортимент? Від «А» до «Н»…
– Ша!
– Та то виріжеться…»
Ролики із записами скетчів кабаре «Тей» можна знайти на YouTube, офіційній сторінці kabarettey.pl і Facebook-профілі. Щиро рекомендуємо!
Вєслав Пісарський,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG