Митець народився 1856 р. у Дрогобичі в заможній єврейській сім’ї. Мавриція та його братів із раннього дитинства виховували у глибокій пошані до релігії та традицій юдаїзму і водночас в атмосфері толерантності до інших культур і віросповідань.
У Польщі відбувся черговий тур місії канадських пластичних хірургів, які прооперували українських військових із важкими травмами. В ньому взяли участь і лікарі з Луцька.
У цьому тексті ми пишемо про загиблих у Катині польських військовослужбовців, які походили з території сучасної Волинської області чи були пов’язані з нею.
Раїса Сеймівська – членкиня Товариства польської культури і парафіянка костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа в Костополі. Сьогодні вона розповідає про життя своєї родини на Житомирщині й Рівненщині, а також у Німеччині та Красноярському краї Росії.
18 травня в Луцьку вшанували річницю битви під Монте-Кассіно. Спочатку відбулася громадська акція у сквері імені Генерала Владислава Андерса, а згодом – конференція в Польському центрі.
Марцін Свєтліцький народився у Кракові. Дебютував на шпальтах часописів «Na przełaj» і «Radar». Насамперед поет, а ще романіст і вокаліст групи «Світляки». Видав багато збірок віршів, детективні романи «Дванадцять», «Тринадцять» і «Одинадцять», поетичну прозу, музичні диски й мініальбоми. На Facebook веде сторінку Marcin Świetlicki INFO.
Колишній президент росії медведєв благоволив в одній із соцмереж опублікувати допис, у якому звістив усім і вся, що Польща ніколи не буде такою, як росія. Мамочко моя рідна, пророк і ворожбит в одній особі! Та я навіть у найсміливіших очікуваннях не припускала, що будь-коли і в будь-чому погоджуватимусь із представником москви.
Юзеф Бояновський, старший поліціянт зі Здолбунова, до в’язниці НКВС потрапив 1 жовтня 1939 р. Присвяченим йому біографічним нарисом продовжуємо цикл статей про службовців польської державної поліції, репресованих радянською владою.
У неділю, 14 травня, в римо-католицькому кафедральному соборі в Луцьку відбувся концерт органної музики. Черговий, проте все ж унікальний.
Цей текст ми присвятили загиблим у Катині польським військовослужбовцям, які походили з території сучасної Рівненської області чи були пов’язані з нею. Серед убитих радянськими катами – Інокентій Гловацький, незаслужено забутий український громадський діяч і підприємець.