Польські фразеологізми: Панянки-селянки
Статті

Перемикаючи телевізійні канали, я наткнулася на одну, як пізніше виявилося, циклічну телепрограму. Назва, яка впала в око, мене дуже зацікавила і я піймалася на цей дешевий рекламний трюк.

«Дами і селянки» – саме так називається ця «виняткова» розважальна програма, скерована… і тут я заходжу в голову – а на кого, власне?

Мені страшенно цікаво, якою ж це золотою думкою керувалися продюсери цього чогось і хто в кінцевому результаті мав стати цільовою аудиторією представленого шоу? Коли я хочу висловитися з якогось питання, я завжди намагаюся в міру своїх можливостей зрозуміти та дослідити конкретну проблематику. Тому рішуче налаштована жадобою пізнання, я мужньо додивилися до кінця одну із серій «Дам і селянок» (на українському телебаченні цей проєкт має назву «Панянка-селянка», – перекл.).

Згідно із задумом програми, яка, певно, мала бути свого роду експериментом, дві молоді жінки міняються на кілька днів місцями свого проживання. Суть цього обміну полягає в тому, що панянка живе у великому місті, а селянка, що очевидно, є мешканкою села.

Міська дівчина саме з огляду на місце проживання за умовчанням вважається панянкою в кожному дюймі. Якщо керуватися логікою творців програми, то кожен, хто живе у стайні, є конем. Панянка проводить своє життя в самих лише приємностях: п’є шампанське, купує дорогі й неодмінно брендові лахи. А ще дбає про свою зовнішність, у чому не завжди опирається на гарний смак.

Їдучи в село, панянка пакує до своєї дорогої валізи корисні предмети, тобто речі першої необхідності, як-то кілька пар туфель на високих підборах, сукні, щедро прикрашені блискітками, біжутерію… На місці вона дивується страшним умовам у селі, де не завжди є тепла вода, буває сутужно й потрібно тяжко працювати на землі.

Своєю чергою, селянка їде до міста і, зійшовши з потяга чи автобуса та поставивши ногу на міську бруківку, витріщається як віл на мальовані ворота чи не на кожен будинок і автомобіль, який проїжджає повз. Ніби останні роки свого життя вона пролежала заморожена і ані багатоповерхівок, ані механічних транспортних засобів на власні очі ніколи не бачила.

Увійшовши до квартири, вона зазвичай втрачає дихання у грудях, побачивши меблі та предмети побуту. Вона також втрачає голову при найменшій спробі увійти в роль дівчини з великого міста.

Підсумовуючи цю програму і не вдаючись у подробиці, скажу: якщо хтось хоче за будь-яку ціну сформувати для себе прості (щоб не сказати примітивні та шкідливі) стереотипи, то це розважальне шоу однозначно для нього.

Однак я ніяк не можу зрозуміти, в якому напрямку рухається масова культура? Невже вона не шукає прямих доріг, а женеться як блискавка на край прірви, щоб тільки зазнати абсолютного й невідворотного краху?

Заходити в голову (zachodzić w głowę), тобто розмірковувати над чимось.

Гнатися як блискавка (pędzić, jak błyskawica), тобто дуже швидко.

Золота думка (złota myśl) означає щось дуже мудре, вивершене.

Витріщатися як віл на мальовані ворота (gapić się jak wół na malowane wrota), тобто вглядатися у щось ретельно й дещо бездумно (український відповідник – дивитися як баран на нові ворота).

Тратити подих у грудях (tracić dech w piersiach) – цей вираз може означати не лише втому, а й захват.

Втратити голову (stracić głowę) – перестати володіти самим собою, а ще повністю присвятити, віддати себе чомусь або комусь.

Упасти комусь в око (wpaść komuś w oko), тобто викликати чиєсь зацікавлення, привернути увагу.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026
Польські фразеологізми: Закон джунглів, або Сильнішому можна більше
Статті
Закон джунглів звучить як щось дуже відсторонене, екзотичне, що належить до світу ліан, іклів та пазурів. Воно асоціюється з документальним фільмом про природу, в якому Кристина Чубувна незвичайним голосом пояснює, чому антилопа щойно програла в брутальній сутичці свою життєву суперечку з левом.
30 січня 2026
Польські фразеологізми: Гроші, викинуті в болото
Статті
У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.
21 січня 2026
Польські фразеологізми: Сміття в польській мові
Статті
Відкриваю холодильник, а там… брекфест тайм. Виходжу на прогулянку і чую, як сусідка кричить до собаки: «Кам ін, Люсі, йдемо в хату!» Вмикаю телевізор, а там усенька польська мова намагається відчайдушно пригадати, чим же вона є. І я її абсолютно не звинувачую.
05 січня 2026
Польські фразеологізми: Ніс на квінту, або Непросте мистецтво нарікання
Статті
Неймовірно, що людство дійшло до етапу польотів у космос, розумних будинків і пристроїв, які, немов велике гумове вухо, вміють підслуховувати наші розмови, щоб потім ні з грушки ні з петрушки запропонувати нам «ідеальний пилосос на знижці». Водночас воно не може приборкати однієї винятково примітивної сили природи – здатності нарікати.
16 грудня 2025
Польські фразеологізми: Позички, або Як найшвидше втратити друзів
Статті
«Позич мені сотню – як бабцю люблю, віддам завтра». Ця на перший погляд невинна фраза і прохання, яке в ньому міститься, в історії людства розпочали більше трагедій, ніж греко-перські війни, невдалі побачення та всі ремонти, разом узяті.
02 грудня 2025
Польські фразеологізми: Мистецтво хом’ячити
Статті
Час від часу в кожній людині прокидається глибоко прихований ген, який відповідає за накопичення запасів. І немає найменшого значення, чи ми хочемо запхати до стелі домашню комору, бо ж невблаганно наближається зима, чи потрапили на розпродаж макаронів або щецінського паприкажа*.
14 листопада 2025