Жителя Луцька Єжи Житинського працівники міліції арештували 17 жовтня 1939 р. у Львові. Його звинуватили в організації єврейських погромів у Варшаві.

У далекому 1862 р. видатний польський етнограф і фольклорист Оскар Кольберг провів етнографічну експедицію на Волині та Поліссі, де зібрав і записав низку народних пісень, звичаїв, обрядів, легенд, прислів’їв.

Світ великий і широкий, а люди різні в ньому живуть. Тому найрізноманітніші звичаї та обряди, які часто були витвором небаченої людської фантазії, з часом перетворюються на традиції, що передаються від покоління до покоління.

1932-й. Францішек Жвірко бере участь у змаганнях «Challenge», організованих 11–28 серпня Німецьким аероклубом. Після завершення конкурсу найкращим екіпажем визнали поляків, поручника Жвірка й інженера Станіслава Вігуру, а машину, на якій вони досягли такого результату, – найкращим туристичним літаком Європи.

Перший номер часопису «Wiadomości Turystyczne» за 1932 р. (журнал виходив у Польщі в 1931–1939 рр.) був присвячений Волинському воєводству. У ньому йдеться про воєводство, повіти та міста. Є інформація і про Ковель, надана тодішнім міським головою Людвіком Жешовським.

1983 р. на сторінках обласної «молодіжки» я розпочав дискусію про перспективи Старого міста в Луцьку, що увінчалася урядовою постановою в 1985 р. про створення історико-культурного заповідника. Пригадую яскраві епізоди співпраці дирекції заповідника з польськими спеціалістами, що врешті-решт принесла чудові результати в четвертій декаді.

Його характерний, незвичайний тембр голосу й неймовірну зачіску знали всі поляки. Своє життя він присвятив музиці та громадській діяльності, довівши, що можна поєднувати любов до музики з ініціативами порятунку пам’яток польської культури. Він відзначався почуттям гумору й був гострим на язик.

На сучасному гербі Луцька зображений Святий Миколай. Питання про те, якою була символіка Луцька впродовж попередніх століть, розглядає у статті «Герб міста Луцька» у № 1 за 1939 р. місячника «Земля Волинська» Тадеуш Свіщовський.

Про Корнелія Дістергофа, начальника слідчого управління поліції в Луцьку, та долю його дружини й доньок, ми дізнавалися з архівної кримінальної справи та спогадів Ядвіги Домбковської з Волині.

У квітні минає чергова річниця Катинського злочину. Впродовж багатьох років після вбивства совєтським НКВД польських офіцерів ані самі жертви сталінських репресій, ані їхні рідні не могли дочекатися історичної справедливості. Документи, які підтверджують злочин, лежали глибоко закопані в надрах російських відомств і ніколи не мали побачити денне світло.