Пошукові роботи в Пужниках хочуть продовжити
Статті

У списку жертв нападу УПА на Пужники, складеному на основі свідчень очевидців і верифікованому дослідниками, є 80 імен. У масовій могилі, ексгумованій у Пужниках, виявили останки 42 людей. «Згідно з розповідями частини свідків, є ще інша могила, яка має бути розташована десь поблизу», – каже Мацей Данцевич, віцеголова правління фундації «Свобода і демократія», яка координувала ексгумаційні роботи в Тернопільській області.

Із 23 квітня до 10 травня 2025 р. у колишньому селі Пужники на території України тривала ексгумація людських останків з братської могили. За спогадами очевидців, у цій могилі були поховані тіла жертв нападу УПА, що відбувся в ніч із 12 на 13 лютого 1945 р.

21 травня Міністерство культури і національної спадщини РП повідомило про завершення польового етапу ексгумаційних робіт. У ньому брали участь представники фундації «Свобода і демократія», експерти з Поморського медичного університету у Щецині й Інституту національної пам’яті з польського боку та спеціалізованої установи «Волинські старожитності» – з українського. Проведення ексгумаційних робіт повністю фінансувало Міністерство культури і національної спадщини Польщі.

«Загальний розмір могили становив 8,2 м². Були знайдені останки 42 людей», – повідомило польське Міністерство культури.

Фото надала фундація «Свобода і демократія»

«У цій братській могилі ми виявили кілька трун, покладених дуже близько одна від одної. Поховання в трунах були здійснені першими. Тобто для цих людей ще зробили труни, пізніше тіла в цю могилу складали без них, до того ж одне на одне і головами в різних напрямках», – розповіла «Волинському монітору» Аліна Харламова зі спеціалізованої установи «Волинські старожитності», яка була керівницею експедиції з української сторони.

«Це були саморобні домовини, фактично ящики, зроблені в поспіху з того, що було під рукою», – додав Мацей Данцевич із фундації «Свобода і демократія». Він підтвердив: «Першими в могилу поклали саме ці ящики, а потім тіла клали вже без них, частина тіл була загорнута в простирадла. Було видно, що робили це поспіхом. За свідченнями очевидців, хто мав можливість, той встиг поховати родичів у ящиках. В одному з них, наприклад, була мати з дитиною – вбиті, що видно по слідах на їхніх останках».

Фото надала фундація «Свобода і демократія»

Аліна Харламова зазначила, що антропологи вже визначили стать і вік похованих у цій могилі людей, ушкодження, які є на черепах, тощо. Згідно з повідомленням польського Міністерства культури, серед ексгумованих жертв – щонайменше 11 неповнолітніх (до 18 років), 16 жінок і 10 чоловіків.

Їх поховають у Пужниках у серпні цього року. Тим часом ДНК-експертиза, найімовірніше, триватиме ще й у 2026 р., хоча перші результати будуть відомі вже за кілька місяців.

Джерело фото: Міністерство культури і національної спадщини Польщі

Ще до початку ексгумацій у Пужниках нащадки колишніх мешканців здали генетичний матеріал для проведення в майбутньому ДНК-експертизи. «Родичі здавали матеріал уже у 2023 р., коли ми знайшли поховання. У 2024 р. разом з фахівцями Поморського медичного університету ми провели в Польщі велику акцію зі збору зразків ДНК, яка ще більше пришвидшилася, коли в січні ми оголосили, що отримали дозвіл на ексгумацію», – сказав Мацей Данцевич.

Імена вбитих мешканців Пужників були відомі задовго до початку ексгумаційних робіт. Ще в 90-х рр. на основі свідчень очевидців подій 1945 р. склали список жертв для часописів «Na Rubieży» та «Karta». «У 90-х ще жило багато людей, які врятувалися під час цього нападу й мали родичів серед убитих. Вони зібралися тоді в Немисловіцах в Опольському воєводстві, де жили після війни, і згадували обставини нападу й одночасно складали список, хто кого втратив. Спогади записували і фіксували на диктофон. В архівах також збереглися документи про визнання деяких жителів Пужників померлими. Якщо хтось втратив дружину або чоловіка, а згодом хотів одружитися, він повинен був формально бути визнаний вдовою або вдівцем. Тому така людина давала покази в присутності свідків, а свідки підтверджували її слова та описували обставини смерті. Список жертв із Пужників був також верифікований за допомогою таких показів, зафіксованих у відповідних органах відразу після війни», – пояснив Мацей Данцевич.

Пізніше список доповнювали, коли будували пам’ятники: в Ратовіцах у Нижньосілезькому воєводстві та Немисловіцах в Опольському, тобто там, де після війни опинилися мешканці Пужників. У списку є 80 імен.

Проте під час ексгумації знайшли останки лише 42 людей, тобто наполовину менше.

У 2023 р. шукали яму, викопану німцями для солдатів, померлих у польовому шпиталі, в якій німці так і не встигли нікого поховати. «За спогадами свідків, тіла жертв складали саме в цю яму глибиною 1,5 м. Однак під час пошуків ми знайшли іншу яму – про це свідчить її форма, невелика глибина й те, що вона була викопана поспіхом у мерзлій землі. Ймовірно, її викопали, щоб поховати тих, хто не помістився в тій німецькій ямі», – сказав Мацей Данцевич.

«Із розповідей свідків ми знали, що жертв поховали в ямі за межами кладовища. Тому під час пошукових робіт ми спочатку шукали межі цвинтаря й тоді знали, в якому напрямку рухатися. І саме за межами кладовища ми виявили яму, яка була ексгумована в квітні-травні», – пояснив Мацей Данцевич.

Він додав, що ще 40 жертв, найімовірніше, лежать у німецькій глибшій ямі, про яку згадували свідки, передусім ті, хто першим утік із Пужників майже одразу після злочину. Можливо, вони вже не знали, що потім хтось викопав другу яму. Водночас, якщо уважно придивитися до спогадів свідків, можна зрозуміти, що в їхніх розповідях часом ідеться про дві різні ями. З огляду на це, будуть подані документи для продовження пошукових робіт у Пужниках, щоб знайти друге місце поховання. Це можна буде зробити тільки після того, як «Волинські старожитності» підготують звітність про роботи, виконані у квітні-травні.

Наталя Денисюк

На головному фото: Ексгумаційні роботи в Пужниках. Фото надала фундація «Свобода і демократія»

Схожі публікації
Свято незламної віри. В Луцьку вшанували 35-річчя повернення катедри католикам
Події
«Цей ювілей – це не просто історична дата. Це свято перемоги правди, витривалості та незламної віри», – так отець-канонік Павло Хом’як окреслив урочисте святкування 35-річчя повернення кафедрального храму католикам, яке відбулося 27 червня в Луцьку.
28 червня 2026
Запрошення на вебінар про стандарти діяльності добровільних пожежних команд
Статті
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує представників українських громад, добровільних пожежних команд та всіх зацікавлених на вебінар «Початок дорослої розмови про стандарти діяльності добровільних пожежних команд».
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
«Польська без кордонів». Фундація «Свобода і демократія» приймає заявки
Можливості
Інститут розвитку польської мови оголосив новий грантовий конкурс «Конкурс 5. Польська без кордонів – підтримка інших форм викладання польської мови». У зв’язку із цим фундація «Свобода і демократія» розпочала прийом заявок від партнерів та виконавців спільних проєктів.
25 червня 2026
Римо-католицька катедра в Луцьку відзначатиме 35-ліття повернення храму католикам
Події
Римо-католицька парафія Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку запрошує на святкування 35-ліття повернення храму католицькій спільноті. Рішення передати кафедральний собор законному власнику виконавчий комітет Волинської обласної ради прийняв 25 червня 1991 р.
25 червня 2026
Польський інститут книги проводить конкурс підтримки перекладів
Можливості
Інститут книги в Польщі оголосив другий у 2026 р. набір на програму ©Poland, у рамках якої надасть гранти на підтримку перекладів польської літератури іншими мовами.
24 червня 2026
Лист до редакції: Антоній Вітчак – мій прадід
Статті
«Дякую за те, що нагадали цю забуту історію. Антоній Вітчак – мій прадід. Завдяки вам через 86 років нарешті стало відомо, що саме з ним сталося», – написав до редакції «Волинського монітора» Вітольд Зайонц із Польщі.
24 червня 2026
У Пужниках розпочався черговий етап пошукових робіт
Події
22 червня розпочалися пошукові роботи з метою виявлення поховання жертв злочину в Пужниках (нині Тернопільська область). Фінансування робіт здійснюється в рамках програми Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща «Місця національної пам’яті за кордоном».
23 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Олександр Тухольський, начальник в’язниці
Статті
Олександра Тухольського, начальника в’язниці в Каліші, працівники НКВД арештували 26 жовтня 1939 р. Його на вулиці Луцька впізнала колишня засуджена, яка відбувала покарання в очолюваному Тухольським пенітенціарному закладі.
22 червня 2026