Про древній замок у Володимирі розповідає стаття дослідника з Луцька Віктора Павловського «Володимирський (Королівський) замок», вміщена в № 3 «Землі Волинської» за 1939 р. Публікуємо її без змін.
Луцький дослідник Костянтин Тележинський у своїй статті, опублікованій у № 5 «Землі Волинської» за 1938 р., залишив нам опис дерев’яної садиби у Велицьку. Вона не вціліла до наших днів, тож тим більш цінними є зараз ці свідчення.
Із нагоди Дня журналіста, який в Україні відзначають 6 червня, пропонуємо увазі читачів статтю Марії Пісович «Попередники Крашевського на журналістській ниві Волині», яка була опублікована в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
Луко нині входить до складу Володимирецької селищної громади Вараського району Рівненської області. У № 10 «Землі Волинської» за 1938 р. етнографічні нотатки про минувшину цього населеного пункту опублікував дослідник зі Львова Генрик Мушинський.
На сучасному гербі Луцька зображений Святий Миколай. Питання про те, якою була символіка Луцька впродовж попередніх століть, розглядає у статті «Герб міста Луцька» у № 1 за 1939 р. місячника «Земля Волинська» Тадеуш Свіщовський.
Завершуємо знайомство з Кортелісами другою частиною статті «Кортеліси – загублене село» Миколая Боровського, гімназиста з Ковеля. Публікація вийшла напередодні Другої світової війни, в № 6–7 «Землі Волинської» за 1939 р. Це було останнє число в історії цього часопису.
Продовжуємо розповідь про село Кортеліси. У № 6–7 «Землі Волинської» за 1939 р. своїми спостереженнями про цей населений пункт поділився ковельський гімназист Миколай Боровський.
До часопису «Земля Волинська» дописували не тільки відомі фахівці чи досвідчені аматори, а й зовсім юні краєзнавці. Пропонуємо увазі читачів нарис Здзіслава Ватте, учня другого класу Державного ліцею в Ковелі.
