Польські фразеологізми: «Це щира правда»
Статті

Першого коня з упряжжю тому, хто не знає казки Андерсена «Це щира правда». А другого віддаймо тому, хто не зрозумів цієї оповіді та її моралі. І неважливо, що література скерована і до молодших дітей, і до старших, все одно життя напише власну історію.

«…коли вона сіла на жердину, то почала оскубуватися дзьобом, і при тім випала маленька пір’їнка. «У мене випала пір’їнка, – сказала вона. – Чим більше я скубуся, тим гарніша стаю». Вона сказала це лише жартома, бо серед курей вона була відомою сміхотункою, хоча, як уже було сказано, заслуговувала на повагу; потім вона заснула». Так невинно починається історія однієї курки, яка жила в одному з численних курників.

Замість представниці свійської птиці можна було би без особливих зусиль уявити собі людину, групу людей, певну популяцію, що населяє більший чи менший ареал на Землі. Потім, рухаючи головою, можна було б вигадати цій персоні чи групі історію, яку можна було би поширити далі за допомогою медіа або так званої пантофельної пошти.

«Ви чули, які тут прозвучали слова? Я не хочу нікого називати по імені, але є тут одна курка, яка обскубує себе, щоб гарно виглядати; якби я була півнем, я зневажала б її». Новина розносилася блискавично, сягаючи найвіддаленіших куточків світу. Її зміст із кожною хвилиною залежно від намірів та інтересів того, хто її передавав, набував загрозливих, комічних, відразливих або сповнених ворожістю та ненавистю форм.

«Чули? Ви чули? Угу-гу, угу-гу! Є там одна курка, яка вискубала все своє пір’я, щоб сподобатися півневі; вона замерзне на смерть, якщо ще не замерзла». «Віримо, віримо кожному слову!» – туркотіли голуби. Напевно, до цієї «щирої правди» хтось із великим серцем додав би «автентичні» фотографії і виникла б чудова цілісна картина, яка не має нічого спільного зі звісткою, яку передавали спочатку.

А курка, в якої випала одна пір’їнка, природно, не впізнала власної історії, а оскільки вона була вельми поважною птицею, то сказала: «Я зневажливо ставлюся до таких курей. Проте таких курей досить багато! Про таке не можна мовчати. ​​Я постараюся, щоб ця історія потрапила до газет, тоді про неї дізнається вся країна».

Абсолютно неважливо, чи неправдиву інформацію поширюють люди, медіа, боти чи тролі. Ефект завжди буде однаковим, розрахованим на дезорієнтацію, сварки, розкол суспільств та підживлення взаємної недовіри. Однак дивує, що у ХХІ ст., коли будь-яку інформацію можна створити штучно, а також перевірити, люди безкритично та бездумно говорять про бійку дітей на подвір’ї.

Отож, слушно і в точку прозвучали слова, які звернули увагу на те, кому належало подвір’я і що на цей дитячий майданчик вторглися ті, хто прийшов убивати невинних дітей. Варто так звану «щиру правду» про інші двори завжди перевіряти, щоб, м’яко кажучи, не дати маху.

Подарувати коня з упряжжю (konia z rzędem ofiarować) можемо тоді, коли хочемо комусь щедро віддячити.

Рухати головою (ruszać głową), тобто думати. Хоча ви також можете рухати головою, щоб трохи розім’ятися.

Пантофельна пошта (poczta pantoflowa) – передача інформації шляхом усного, неофіційного спілкування. Від однієї людини до іншої, до надійної особи.

Ввести щось в обіг (puścić coś w obieg), тобто передати інформацію наступним людям.

Сказати щось у точку (powiedzieć coś w punkt), тобто вловити суть, основну думку.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026
Польські фразеологізми: Закон джунглів, або Сильнішому можна більше
Статті
Закон джунглів звучить як щось дуже відсторонене, екзотичне, що належить до світу ліан, іклів та пазурів. Воно асоціюється з документальним фільмом про природу, в якому Кристина Чубувна незвичайним голосом пояснює, чому антилопа щойно програла в брутальній сутичці свою життєву суперечку з левом.
30 січня 2026
Польські фразеологізми: Гроші, викинуті в болото
Статті
У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.
21 січня 2026
Польські фразеологізми: Сміття в польській мові
Статті
Відкриваю холодильник, а там… брекфест тайм. Виходжу на прогулянку і чую, як сусідка кричить до собаки: «Кам ін, Люсі, йдемо в хату!» Вмикаю телевізор, а там усенька польська мова намагається відчайдушно пригадати, чим же вона є. І я її абсолютно не звинувачую.
05 січня 2026
Польські фразеологізми: Ніс на квінту, або Непросте мистецтво нарікання
Статті
Неймовірно, що людство дійшло до етапу польотів у космос, розумних будинків і пристроїв, які, немов велике гумове вухо, вміють підслуховувати наші розмови, щоб потім ні з грушки ні з петрушки запропонувати нам «ідеальний пилосос на знижці». Водночас воно не може приборкати однієї винятково примітивної сили природи – здатності нарікати.
16 грудня 2025
Польські фразеологізми: Позички, або Як найшвидше втратити друзів
Статті
«Позич мені сотню – як бабцю люблю, віддам завтра». Ця на перший погляд невинна фраза і прохання, яке в ньому міститься, в історії людства розпочали більше трагедій, ніж греко-перські війни, невдалі побачення та всі ремонти, разом узяті.
02 грудня 2025
Польські фразеологізми: Мистецтво хом’ячити
Статті
Час від часу в кожній людині прокидається глибоко прихований ген, який відповідає за накопичення запасів. І немає найменшого значення, чи ми хочемо запхати до стелі домашню комору, бо ж невблаганно наближається зима, чи потрапили на розпродаж макаронів або щецінського паприкажа*.
14 листопада 2025