Міжвоєнний період був для Волині часом і економічного, і культурного розвитку. Також ці неповні 20 років сміливо можна назвати добою розквіту волинського туризму та краєзнавства. Свідчення цьому – місячник «Земля Волинська».

Перед початком Другої світової війни в Луцьку виходив друкований орган Волинського округу Польського краєзнавчого товариства – місячник «Земля Волинська» («Ziemia Wołyńska»). Перший номер надрукували в січні 1938 р., останній – у липні 1939 р., далі вихід часопису зупинила війна. Кілька номерів було здвоєних, а всього світ побачили 16 чисел видання. Зазвичай «Земля Волинська» мала 16 сторінок, здвоєні номери – по 24. Як можемо спостерегти, від № 3 за 1938 р. редакція вирішила вести наскрізну нумерацію сторінок. Загалом за цих два неповних роки читачі отримали 277 сторінок (172 сторінки – перший річник, 105 – другий).

Перший номер «Землі Волинської»

Це ніби порівняно небагато, зате які цікаві й різноманітні матеріали пропонувала своїм читачам «Земля Волинська»! Хоч підзаголовок – «Місячник, присвячений краєзнавчим і культурним справам», насправді видання охоплювало набагато ширше коло питань.

Часопис був досить непогано ілюстрований малюнками та фотографіями, а серед дописувачів «Землі Волинської» були і маститі вчені з Варшави, Познані та Кракова, і місцеві дослідники чи навіть учні ліцеїв.

Зауважмо, що «Земля Волинська» було не комерційним, а радше популяризаторським виданням, досить доступним, адже річна підписка коштувала всього три злотих, а окремий номер – 30 грошів. Щоби скласти уявлення про купівельну спроможність тодішнього злотого, скажемо, що це була вартість двох кілограмів м’яса. Середня заробітна плата в промисловості в Польщі становила приблизно 150–250 злотих на місяць, набагато менше заробляли рільники – близько 40 злотих.

Сторінка з рекламою у «Землі Волинській»

Ініціаторами створення «Землі Волинської» були волинські науковці та аматори краєзнавства, члени Польського краєзнавчого товариства. Саме вони увійшли в редакційний комітет видання. Серед них – археолог і музейник Ян-Юзеф Фітцке, професор Болеслав Гльодт із Ковеля, референдар воєводського управління Тадеуш Гумінський, викладач луцької гімназії Станіслав Гертель, фаховий реставратор Збігнев Ревський. Керівницею адміністрації була Марія Нічкувна, діячка харцерського руху на Волині. Редакція містилася в Луцьку, на Алеї Болеслава Хороброго, 15 (зараз проспект Волі).

Вихідні дані «Землі Волинської»

Очолював «Землю Волинську» кандидат історичних наук Юліан Нець. Хоч практично все своє наукове життя він провів у Луцьку, його ім’я залишається майже невідомим більшості волинян. Варто трохи детальніше зупинитися на цій постаті, адже багато в чому саме він визначав обличчя часопису.

Юліан Нець (праворуч) і Ян-Юзеф Фітцке (ліворуч). Передвоєнне фото

Народився він 13 жовтня 1908 р. у Жешуві в сім’ї місцевого лікаря та громадського діяча Теофіла Неця. Після закінчення Ягеллонського університету в 1933 р. захистив у цьому навчальному закладі кандидатську дисертацію з історії.

Кілька місяців пропрацював викладачем в одній краківській гімназії, а невдовзі перебрався в Луцьк, де в липні 1934 р. його призначили директором Публічної бібліотеки. Молодий учений став одним із найактивніших учасників місцевого культурного життя. Він активно співпрацював із Волинським музеєм, у грудні 1934 р. був одним із співзасновників Волинського товариства друзів наук, членом багатьох громадських організацій. Активно публікувався. Однією з головних тем його наукових зацікавлень була історія Волині. Незадовго перед початком Другої світової війни закінчив роботу над докторською дисертацією про волинського шляхтича Міхала Вельгорського, який жив у XVIII ст.

Проте плани вченого перекреслила війна. В серпні 1939 р. поручника резерву Юліана Неця мобілізували до 24-го піхотного полку, який дислокувався в Луцьку. У його складі Нець брав участь у бойових діях. 29 вересня в битві під Дзволею поручника Неця тяжко поранило в голову і 1 жовтня 1939 р. він помер у шпиталі в Щебжешині. Нагадаємо, що його колегу та друга Яна-Юзефа Фітцке совєти вбили в Катині.

Але повернемося до «Землі Волинської». Спектр тематики, яку висвітлював часопис, був надзвичайно різноманітний. Це насамперед суто наукові, академічні статті, присвячені, наприклад, археології, геології, архітектурі, історії, музейній справі. Є також науково-популярні: етнографічні дослідження, розповіді про окремі місцевості чи цікаві об’єкти. Представлені на сторінках видання і жанри, які можна назвати публіцистичними та художніми: різноманітні спогади, розповіді про видатних людей, пов’язаних із Волинню, про подорожі рідним краєм.

Зі сторінок «Землі Волинської» можна дізнатися про культурне життя Луцька, зокрема про театр. Особливої уваги заслуговує рубрика з оглядом присвячених Волині книг і статей у періодичних виданнях. У ній автори не тільки повідомляли про новинки, але й давали коротку (а часом і досить розгорнуту) рецензію.

Надзвичайно цікавою для дослідників є прикінцева рубрика видання, яка спочатку називалися «Організаційна хроніка», а потім «Туристично-краєзнавчий рух». У ній читач може дізнатися і про структурні одиниці Польського краєзнавчого товариства на Волині, і про численні ініціативи, які місцевим краєзнавцям вдалося реалізувати.

Дивлячись з історичної перспективи, бачимо, що в 1939 р. характер статей у «Землі Волинській» дещо змінився. Редакція стала надавати більше місця не суто науковим публікаціям, адже в тогочасній Польщі було достатньо спеціалізованих видань, а статтям, доступнішим для загалу читачів.

Проте можемо сказати, що і перший, і другий річник цього часопису – просто справжній скарб для любителів історії. Наша редакція прийняла рішення поділитися цим скарбом із читачами та доповнити його результатами власних пошуків.

Отож, запрошуємо в подорож «Землею Волинською». Надіємося, що вона буде для вас корисною та захопливою.

Анатолій Оліх