Польські фразеологізми: Невдоволені
Статті

Трохи сьогодні подощило. Така собі моросячка, дещо холодна і, як годиться дощеві, мокра. Листя вже не так шарудить під ногами і втратило свій золотавий колір, почула я від своїх земляків, які поспішали на роботу ранковим трамваєм, зодягнені у вишуканий ширвжиток. Дійсно новий ранок розпочався похмурим небом, але чи це причина, щоб зі скислою міною робити перший крок у день?

Куди тільки кину оком, бачу сумно повислі голови, а обличчя навколо – якісь сірі, невдоволені, пом’яті. І ще вчора було таке блакитне небо, так гарно світило сонце й калюжі не лякали водою в черевиках, а тут на тобі – яке погіршення.

Повсюди лунають тужливі скарги сумних облич. Люди добрі, та що ж ви говорите? Яка негода? Та це ж справжнісінька втіха трохи поталяпатися в калюжах, розкрити парасольку і слухати, як краплини вибивають ритм дощової пісеньки. А що трохи холоднувато, то нічого – шарфиком обгорніть шию, та й по всьому. Поза тим, ще зовсім недавно всі переживали через посуху й лили крокодилячі сльози над землею, сухою як попіл, на якій нічого не хотіло рости.

Примара неврожаю ввижалася всім впродовж усього спекотного літа, а коли почало дощити, накрапати та мжичити, всі почали нарікати і крутити носом над тим, яка неприємна ця осіння погода. Не догодити цим людям. Це як в автобусі, коли пасажир щохвилі міняє місце. Може, краще стати чи, може, сісти, але не спиною до напрямку руху й не біля вікна, а поблизу проходу.

Просто «День психа» (польський фільм, – ред.). Недогода. Все не так, все погано. То, можливо, настрій покращиться, якщо цього осіннього дня кинути щось на рушту? Час ланчу, тож у барах і ресторанах гамірно. Люди стікаються до різноманітних закладів харчування. Але що ми там чуємо? Надто дорого, надто багато відвідувачів, замалий вибір, завелике меню й незрозуміло, що ж вибрати.

Страшенно несмачно, занадто жирне, сильно прісне, інтер’єр і обслуговування – як у найгірші часи комуністичної Польщі. Тобто знову недогода. Тож залишається лише порадити всім невдоволеним цього та інших світів сидіти вдома, запхати ніс у телевізор і не заражати оточення своїм сумом.

Тільки чи це чимось допоможе? Адже всі шоу на кожному каналі – це нудьга найчистішої води, а крісло вже не таке зручне, як колись, і колір оббивки, який раніше радував, ідеально пасував до інтер’єру, тепер якийсь ніякий і ні до чого. Навіть можна сказати, що цей зелений узагалі депресивний.

То що ж можна порадити, де віднайти спасіння для душі людини, яка вічно вишуковує недоліки? Думаю, залишається тільки похитати головою й махнути на прощання рукою над тяжким життям цих невдоволених.

Скисла міна (skwaszona mina), тобто гримаса, яка демонструє цілковите неприйняття оточення, сум і злість.

Земля як попіл (ziemia jak popiół), тобто дуже суха.

Крутити носом (kręcić nosem) – нарікати, бути невдоволеним.

Кинути щось на рушту (wrzucić coś na ruszt) – щось з’їсти, перекусити.

Запхати ніс у телевізор (wsadzić nos w telewizor), тобто дивитися телепередачу.

Кидати оком навколо (rzucać okiem wokoło), тобто роздивлятися.

P. S.: Земляки, які поспішали на роботу ранковим трамваєм, зодягнені у вишуканий ширвжиток – це відсилка до пісні «Добраніч, вже час спати» (музика Єжи Васовського, слова Єремія Пшибори); спочатку її виконувало «Кабаре старших панів», пізніше також інші митці. Рекомендую послухати її на YouTube.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026
Польські фразеологізми: Закон джунглів, або Сильнішому можна більше
Статті
Закон джунглів звучить як щось дуже відсторонене, екзотичне, що належить до світу ліан, іклів та пазурів. Воно асоціюється з документальним фільмом про природу, в якому Кристина Чубувна незвичайним голосом пояснює, чому антилопа щойно програла в брутальній сутичці свою життєву суперечку з левом.
30 січня 2026
Польські фразеологізми: Гроші, викинуті в болото
Статті
У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.
21 січня 2026
Польські фразеологізми: Сміття в польській мові
Статті
Відкриваю холодильник, а там… брекфест тайм. Виходжу на прогулянку і чую, як сусідка кричить до собаки: «Кам ін, Люсі, йдемо в хату!» Вмикаю телевізор, а там усенька польська мова намагається відчайдушно пригадати, чим же вона є. І я її абсолютно не звинувачую.
05 січня 2026
Польські фразеологізми: Ніс на квінту, або Непросте мистецтво нарікання
Статті
Неймовірно, що людство дійшло до етапу польотів у космос, розумних будинків і пристроїв, які, немов велике гумове вухо, вміють підслуховувати наші розмови, щоб потім ні з грушки ні з петрушки запропонувати нам «ідеальний пилосос на знижці». Водночас воно не може приборкати однієї винятково примітивної сили природи – здатності нарікати.
16 грудня 2025
Польські фразеологізми: Позички, або Як найшвидше втратити друзів
Статті
«Позич мені сотню – як бабцю люблю, віддам завтра». Ця на перший погляд невинна фраза і прохання, яке в ньому міститься, в історії людства розпочали більше трагедій, ніж греко-перські війни, невдалі побачення та всі ремонти, разом узяті.
02 грудня 2025
Польські фразеологізми: Мистецтво хом’ячити
Статті
Час від часу в кожній людині прокидається глибоко прихований ген, який відповідає за накопичення запасів. І немає найменшого значення, чи ми хочемо запхати до стелі домашню комору, бо ж невблаганно наближається зима, чи потрапили на розпродаж макаронів або щецінського паприкажа*.
14 листопада 2025