Польські фразеологізми: Сміх крізь сльози
Статті

Коня з упряжжю тому, хто знайде на нашій планеті когорту тих, хто обрав би смуток, а не радість і сміх. Але оскільки по матінці-землі парадує дуже різноманітне товариство, то, ймовірно, знайдеться дещиця диваків, які мають у своєму гербі ніс, опущений на квінту, постійні скарги й вічно зболену міну.

Однак переважна більшість жителів цієї частини Всесвіту воліє, щоб її веселили, і бажає гордо носити усмішку на своєму обличчі. Мабуть, саме тому людський рід винайшов лоскоти, придумав корчити дурнуваті міни, покликані забавити закутаних у пелюшки немовлят, які ще мало що тямлять.

Варто зазначити на маргінесі: це істинне диво природи, що в оцих ще нетямущих дітваків не залишається травма на все життя після споглядання то тіток, а то випадкових подружок своєї матусі, яких безперестанку перекошує в химерних гримасах.

На радість люду в непам’ятні часи зродилися професії фіґляра, коміка і блазня, щоправда, останньому часом бувало під гірку, якщо він надто сміливим жартом влучав по найчутливішому місцю свого господаря – князя чи короля. Комедіантів і блазнів можна зустріти в досить великій кількості навіть сьогодні, іноді вони збираються в маси і добре почуваються в групі. Проте кожен здивувався би, наскільки часто це трапляється в місцях, абсолютно для цього не призначених. У таких випадках вони викликають тільки сміх крізь сльози, адже інша реакція, на жаль, неможлива.

Схоже виглядає ситуація з деякими виступами кабаре – черговим людським винаходом, пов’язаним із розважальною матерією. Ми часто дивимося номери, в яких єдиною широко й бездумно розвинутою темою є чоловіки-тюхтії, до яких їхні дружини (які, до речі, теж не надто грішать розумом, тактом і культурою) ставляться гірше, ніж до минулорічного снігу. І все це приправлено великою кількістю вульгаризмів.

Підсумок: глядача більше тягне на плач, і то не зі сміху, аніж на веселощі. На щастя, не всі й не все у сфері комедії зводиться до рівня крота з Жулав. Із приємністю, якщо ми дійсно бажаємо розважитися по пахви і принагідно хвилинку порозмірковувати над щирою правдою, яку артисти майстерно замаскували в розумних і смішних текстах (а це дуже непросто), ми дивимося такі програми, як кабаре «Дудек» чи «Кабаре Грабі», або вкотре переглядаємо комедію всіх часів і народів «Самі свої». До чого щирим серцем я і запрошую, адже, як нам усім відомо, сміх – це здоров’я.

Сміх крізь сльози (śmiech przez łzy) означає, що людина вдає радість, коли їй насправді дуже сумно чи болісно.

Мати ніс, опущений на квінту (mieć nos spuszczony na kwintę), тобто переживати через щось, втратити гарний настрій.

Зболена міна (zbolała mina) – сумне, стурбоване обличчя. Відповідник українською – кисла міна.

Говорити щось на маргінесі (mówić coś na marginesie), тобто додавати до заяви якусь непов’язану безпосередньо з нею інформацію.

Ударити в чутливе місце (uderzyć w czułe miejsce) – порушити для когось болючу тему.

Рівень крота з Жулав (poziom kreta z Żuław), тобто дуже низький рівень, адже Жулави в Польщі – це низовина нижче рівня моря.

Мати під гірку (mieć pod górkę) – зіткнутися з великими труднощами, мати проблеми.

Ставитися як до минулорічного снігу (być traktowanym jak zeszłoroczny śnieg), тобто з цілковитим ігноруванням, як до чогось абсолютно непотрібного.

Розважатися по пахви (mieć ubaw się po pachy) – мати чудову забаву, весело проводити час.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026
Польські фразеологізми: Закон джунглів, або Сильнішому можна більше
Статті
Закон джунглів звучить як щось дуже відсторонене, екзотичне, що належить до світу ліан, іклів та пазурів. Воно асоціюється з документальним фільмом про природу, в якому Кристина Чубувна незвичайним голосом пояснює, чому антилопа щойно програла в брутальній сутичці свою життєву суперечку з левом.
30 січня 2026
Польські фразеологізми: Гроші, викинуті в болото
Статті
У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.
21 січня 2026
Польські фразеологізми: Сміття в польській мові
Статті
Відкриваю холодильник, а там… брекфест тайм. Виходжу на прогулянку і чую, як сусідка кричить до собаки: «Кам ін, Люсі, йдемо в хату!» Вмикаю телевізор, а там усенька польська мова намагається відчайдушно пригадати, чим же вона є. І я її абсолютно не звинувачую.
05 січня 2026
Польські фразеологізми: Ніс на квінту, або Непросте мистецтво нарікання
Статті
Неймовірно, що людство дійшло до етапу польотів у космос, розумних будинків і пристроїв, які, немов велике гумове вухо, вміють підслуховувати наші розмови, щоб потім ні з грушки ні з петрушки запропонувати нам «ідеальний пилосос на знижці». Водночас воно не може приборкати однієї винятково примітивної сили природи – здатності нарікати.
16 грудня 2025
Польські фразеологізми: Позички, або Як найшвидше втратити друзів
Статті
«Позич мені сотню – як бабцю люблю, віддам завтра». Ця на перший погляд невинна фраза і прохання, яке в ньому міститься, в історії людства розпочали більше трагедій, ніж греко-перські війни, невдалі побачення та всі ремонти, разом узяті.
02 грудня 2025
Польські фразеологізми: Мистецтво хом’ячити
Статті
Час від часу в кожній людині прокидається глибоко прихований ген, який відповідає за накопичення запасів. І немає найменшого значення, чи ми хочемо запхати до стелі домашню комору, бо ж невблаганно наближається зима, чи потрапили на розпродаж макаронів або щецінського паприкажа*.
14 листопада 2025