У перші місяці становлення радянської влади на західноукраїнських землях до радянських казематів потрапило чимало вчителів польських шкіл, яких зарахували до категорії «соціально-небезпечних». Наш черговий нарис присвячений Мар’яну Ставяжу – вчителю рівненських шкіл № 6 та 14.
У 1910 р. Болеслав Прус відвідав Волинь. Після цієї подорожі він написав есе «Волинські нотатки», які опублікували в кількох частинах на шпальтах «Ілюстрованого тижневика». Віктор Літевчук надав нам із власної колекції № 52–53 цього видання, які містять III і IV частини «Нотаток».
Комплекс споруд колишнього костелу Святого Станіслава і Анни в селищі Луків Турійського району Волинської області, що складається із храму й будинку священика, є пам’яткою архітектури загальнонаціонального значення XVI–XVIII ст.
На перший погляд, кожна літня школа польської мови в Замлинні – це 12 прекрасних днів, упродовж яких діти й молодь корисно проводять вільний час. Вони вивчають мову, створюють щось нове на художніх майстер-класах, відкривають свій потенціал на заняттях з арт-терапії та займаються багатьма іншими цікавими речами.
У редакції «Волинського монітора» відбулася розмова з Робертом Чижевським, головою фонду «Свобода і демократія». Роберт – онук Григорія Чижевського, міністра внутрішніх справ Української Народної Республіки, полковника Армії УНР.
У ці серпневі дні, як і щороку, в Костюхнівці відбулося харцерське свято. 24–25 серпня Центр діалогу «Костюхнівкa» Лодзької хоругви «Союзу польського харцерства» і Генеральне консульство РП у Луцьку організували урочистості з нагоди 100-річчя відновлення Польщею незалежності, Року харцерства та 20-річчя харцерської служби на Волині.
Генрика Сенкевича читали, він був потрібний, його твори перекладали. Він належав народу як письменник, який не забув свого коріння і пам’ятав, що в його грудях б’ється польське серце.
