XXXIII літні Олімпійські ігри вже завершилися. І на попередніх, і на цих багато спортсменів назавжди увійшли в історію та посіли своє місце в пантеоні зірок спорту. Для кожного польського вболівальника здобутий через 48 років титул олімпійських віцечемпіонів у волейболі серед чоловіків є і буде причиною гордості, радості та зворушення, а герої цього успіху назавжди залишаться в пам’яті поляків.
Вони були успішні в 1959–1974 рр. Упродовж 15 років випустили 15 дисків, проїхали 700 тис. км, концертуючи в різних частинах світу. «Філіппінки» були першою жіночою групою в Польщі та Європі загалом.
Обидва народилися в тому ж 1947 р. Один – у березні, другий – у квітні. І покинули цей світ у 77-річному віці майже в один день. Восьмого і дев’ятого липня 2024-го. Може, в Божому плані вони були потрібні десь у засвітах, щоб там захоплювати, зворушувати, творити. Два майстри, дві ікони польської культури. Єжи Штур і Тадеуш Возняк.
Чемпіонат Європи з футболу іде повним ходом. Польська збірна, згідно зі своєю багаторічною традицією, з великим тріском швиденько попрощалася з турніром. Утішним призом стала для нас нічия з Францією – можемо хоч цьому порадіти.
Ян Парандовський був видатним знавцем літератури і культури древніх греків та римлян. У роботі й житті йому були близькі гармонія співіснування природи з культурою, мистецтва з буденним життям, життєвого поспіху і спокійного споглядання краси. Він цінував епоху Відродження і Просвітництва. Цього року минає 100 років від появи його книги «Міфологія. Вірування і перекази греків і римлян», яку знає кожен польський школяр.
Актори Ян Гімільсбах і Здзіслав Маклакевич у житті та кіно були неповторною парою. Вони з’явилися в потрібний час і потрібному місці. Хоч кінокритики писали, що їхні таланти режисери використали несповна, пам’ять про них залишиться назавжди в серцях поляків. Ян Гімільсбах та Здзіслав Маклакевич – чудові актори та особливий приклад дружби до гробової дошки.
На календарі 18 листопада 1981 р. У головному офісі Бюро вистав мистецтва у Кракові виставлена інсталяція під назвою «Романтична коляска». Весь витвір виглядає досить дивно.
На його могилі на кладовищі Старі Повонзки у Варшаві викарбували напис, який запропонувала матір: «Жив недовго, а всі відвернулися». Його виконав Ян Гімільсбах, польський актор-аматор, каменяр за фахом.
Казімежа Мікульського в богемних колах з-під Вавеля називали краківським Шагалом або просто Бальзаком. Перше прізвисько виникло через характерну поетично-оніричну тематику його картин. Другому він завдячував своїй разючій подібності до автора «Батька Горіо».
16 березня помер Ернест Брилль, видатний поет, прозаїк, перекладач з ірландської, чеської та ідиш, кінокритик, журналіст, керівник Телевізійного театру. Він писав також ораторії, драми, спектаклі та мюзикли. Його пісні звучали з уст багатьох польських співаків. Творчість Брилля занурювалася в глибини польської та середземноморської душі, до центру культури, джерела якої сягають Біблії, Греції та Риму.