Родина Житинських, як і головний герой цього нарису, не дуже відома на Волині, але точно заслуговує хоча б на цю скромну статтю. Вона присвячена Людвіку Житинському – одному з перших волинських археологів, колекціонерів, нумізматів та істориків, учаснику Січневого повстання, 160-та річниця початку якого минає в ці дні.

Поляки ніколи не погоджувалися на те, щоб інші вирішували їхню долю. Про таку позицію свідчить Січневе повстання – героїчна партизанська війна проти російських окупантів у ХІХ ст.

Завдяки співпраці Союзу польського харцерства та Дитячого фонду ООН українські діти мали змогу відпочити в Польщі. Зимові канікули в країні на Віслі провели, зокрема, школярі з Волині.

В останні дні 2022 р. експозиція Музею волинської ікони поповнилася медальйоном із зображенням Матері Божої Луцької. Про новий експонат, а також про ікону, за зображенням якої він виготовлений, ми розмовляли з дослідницею Людмилою Карпюк.

У кінематографі він дебютував в 11 років. Кіномани мого покоління пам’ятають «Історію жовтої пулени» 1961 р., де Марек зіграв хлопчика на ім’я Вавжек. У підлітковому віці знявся у стрічці «Між берегами» і в культовому серіалі 60-х «Громадянська війна».

У 1772 р. відбувся перший поділ Речі Посполитої. Близько мільйона католиків західного і східного обрядів, які населяли забрані Росією польські землі, опинилися в іншій державі. Більше про це – в наступній частині спогадів Святого Зигмунта-Щенсного Фелінського.

Близько 100 вантажівок із гуманітарною допомогою, евакуація кількох сотень українських сиріт із воєнної завірюхи, надання професійної допомоги майже 6 тис. дітей із територій, охоплених війною, прийняття понад 6 тис. поляків, які виїхали з України, комплексна підтримка та фінансова допомога  для 7,2 тис. українських родин – це тільки деякі кроки, реалізовані фундацією «Свобода і демократія» з перших днів великої війни.

Ванда Рад – найстарша членкиня Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської, до якого належить із перших днів заснування організації. 7 січня вона відсвяткувала 97 років. Із народження вона живе в старій частині Луцька, поблизу замку Любарта. В її оселі спілкуємося про міжвоєнний Луцьк, роботу в Німеччині в роки Другої світової війни та повоєнне пристосування до мирного життя за радянської дійсності.

«У мене було яскраве життя і я ні про що не жалкую. Я робив те, що любив, і це моя найкраща нагорода», – говорив Єжи Поломський. Його пісні співала вся Польща. Цей надзвичайно обдарований артист був із поляками впродовж багатьох поколінь, мінливих мод і захоплень, завжди вірний своєму музичному стилю.

Про благодійну діяльність Юзефи Поляновської, однієї з найвідоміших лучанок, залишилося не так уже й мало достовірних історичних свідчень. Одне з них – альманах «Діяння доброчинності вітчизняної і закордонної з новинами, які служать її вдосконаленню» початку ХІХ ст., про який «Волинський монітор» писав раніше. У цьому виданні надруковано два документи, які хочемо представити читачеві, до того ж українською їх ніколи не публікували.