Чотири роки тому працівниця РАЦСу в Рівному перерахувала всі обов’язки новоствореного подружжя та запитала, чи ми на них погоджуємося, вичікувально дивлячись на мого чоловіка. Він відповів, що так, тож я свою згоду висловила лише подумки (!).
Із Мар’яном Фельдманом, автором книги «Із Варшави через Луцьк і Сибір, знову до Варшави», мене познайомив заочно Дмитро Олександрович Белановський, провідний архівіст Міжнародного фонду соціально-економічних і політологічних досліджень, який відвідав Волинський краєзнавчий музей на початку літа цього року.
Поляки охоче купують українську продукцію, адже вона дешевша та має винятковий смак. Багато продуктів у Польщі недоступні, тому доводиться їхати за ними за кордон.
Серед проектів, які реалізує фонд «Свобода і демократія» і які підтримують польську освіту в Україні, кілька стосуються вчителів польської мови, історії та культури. Завдяки участі в організованих для них тренінгах чи навчальних візитах вони вдосконалюють свої професійні вміння і мовні компетенції.
21 вересня в Палаці культури міста Луцька відбулася урочиста академія «Генрик Юзевський: довірена особа Польщі та України».
Програма Днів польської культури, що відбувалися в Корці 9–10 вересня, передбачала спільну молитву, наукову конференцію та виступи художніх колективів із Польщі та України.
Усе розпочалося з розповідей знайомих: що українські Бещади прекрасні, що вони недоторкані, що недорого та що близько. Ми вирішили перевірити це на власній шкурі. Поїхали й точно ще раз туди вернемося.
У 1928 р. у складі Львівського окружного союзу футболу був утворений Волинський підокруг. Першим керівником підокругу обрали капітана 13-ї дивізії піхоти Тадеуша Рожека.
Мені пощастило, подорожуючи Волинню, зустріти на своїй дорозі пастора Петра Юрчука, просту й одночасно велику людину. Його проповіді часто перевершували трактати всіляких філософів і мудреців. Його стареньким возом ми неспішно їздили волинською землею. Він був моїм приятелем, помер недавно. Цей фоторепортаж я присвячую йому.
Цикл статей про учасників польської підпільної організації, Союзу збройної боротьби – 2, ми завершуємо біографічним нарисом про генерала Міхала Токажевського-Карашевича.