«Ми в’їхали на святу землю», – сказав отець Збігнев Кулік, коли ми під’їжджали до костелу в Гдешині – санктуарію поєднання поляків та українців.

Наш черговий нарис присвячений Ольгерду Вірпші – підприємцю з Рівного, котрий після встановлення радянської влади погодився вступити до лав Союзу збройної боротьби.

Демонічна легенда супроводжувала Бексінського за життя, а після його смерті чорні барви набули ще інтенсивнішого відтінку.

На Волині в міжвоєнний період, серед багатьох інших видавництв, виготовленням поштових листівок займалися Волинське краєзнавче товариство в Луцьку та його філія в Костополі.

Дев’яності роки – це період розвитку Товариства відродження польської культури імені Юліуша Словацького в Кременці, утвердження його суспільної позиції, налагодження контактів із полонійними середовищами, створення художніх колективів, проведення зустрічей, організація літнього відпочинку для наших дітей.

Експериментальний театр «Обличчя, маски, пики… У пошуках Польщі» вже має свою історію. Розпочалася вона рік тому з метою підготувати спектакль і показати його в Україні та Польщі.

У костелі Святого Якова в Торуні, за згодою Конгрегації канонізаційних справ у Ватикані, відбулися ексгумація, канонічна експертиза й перепоховання земних останків Слуги Божого єпископа Адольфа Петра Шельонжека, ординарія Луцької дієцезії і засновника чернечого Згромадження сестер Святої Терези від Дитяти Ісуса.

Дату річниці початку Січневого повстання обрали підпільники з Чорткова для збройної акції проти радянського окупанта. Це був перший антирадянський збройний виступ поляків під час Другої світової війни.

Чому творчість Анджея Стасюка мені близька? У його творах час перемагає простір, простір перемагає час, а людину водночас перемагають і час, і простір.

Цей фоторепортаж присвячую солдатам Оборонної війни 1939 р., які, повертаючись переможеними, так і не дісталися до рідних домівок.