22–25 жовтня члени товариства «Волинський мотоциклетний рейд» запалили лампадки в близько 20 польських місцях пам’яті: на військових та парафіяльних кладовищах, біля хрестів-пам’ятників, встановлених на могилах жертв Волинської різанини, або в місцях, де колись були польське село, костел.
«Це був уже одинадцятий «Волинський вогник пам’яті». Він фактично розпочався у вересні цього року, коли ми прибирали військове кладовище в Бродах», – сказав Генрик Козак, голова товариства «Волинський мотоциклетний рейд».
Маршрут другої частини «Волинського вогника пам’яті» пролягав населеними пунктами Рівненської області. Спочатку члени товариства відвідали Деражне, потім, зокрема, Янову Долину (нині Базальтове), Степань, Гуту Степанську (нині Гута), Стару Кам’янку, Вирку, Угли, Сарни, Бережницю, Дубровицю та Рокитне. Всього понад 20 місць пам’яті. Більшість із них – це своєрідний шлях хрестів Януша Горошкевича навколо Гути Степанської, які він встановлював у цих місцях і якими роками опікувався.
«Під час цієї поїздки ми намагалися відвідати місця, де наше товариство раніше не бувало. Ми також хотіли побачити стан пам’ятників, щоб знати, яку роботу й де запланувати на наступний рік. Наприклад, у Гуті Степанській, як раніше в Мочулянці, доведеться повторно приклеїти плиту на постаменті під хрестом, встановленим на місці так званого Нового кладовища, оскільки вона відстала через атмосферні умови. Десь доведеться виправити написи, бо їх уже майже не видно», – зазначив Генрик Козак.
У кожній із відвіданих локацій члени товариства «Волинський мотоциклетний рейд» запалили лампадки та повісили біло-червоні стрічки. Перед цим вони впорядкували територію, наскільки це дозволяв час, який у них був: десь покосили траву біля пам’ятника, десь витерли від бруду надгробки чи плити з написами, десь просто винесли на смітник використані лампадки, а ті, в які ще можна буде вставити свічки, залишили біля пам’ятників.
Членів товариства «Волинський мотоциклетний рейд» у цій поїздці супроводжував отець Владислав Лукасевич SAC, який колись був настоятелем католицької парафії в Сарнах. Зараз він виконує священницьке служіння у Брюховичах, але в ці дні приїхав на Волинь, щоб разом із мотоциклістами взяти участь в акції «Волинський вогник пам’яті». Багато з пам’ятників, під якими мотоциклісти запалили в ці дні лампадки, він освятив під час свого служіння на Поліссі. Доїхати до них членам товариства допомагали місцеві жителі, які водночас розповідали про історію рідних сіл.
Перед тим, як вирушити в подорож у рамках акції «Волинський вогник пам’яті», товариство організувало збір лампадок та коштів, до якого долучилися і приватні особи з різних куточків Польщі, і організації, наприклад, Фонд братів Голець, або школи.
«Сильною і слабкою стороною нашого товариства є те, що воно об’єднує людей з усієї Польщі. Іноді нам важко зібрати в одному місці всіх членів, але, з іншого боку, про наші дії завжди дізнається багато людей. Цього року нам вдалося зібрати близько 500 лампадок і свічок для них. Люди також донатили гроші на оренду буса, паливо, страхування та проживання», – сказав Генрик Козак.
Цьогорічний «Волинський вогник пам’яті» мав ще одну мету. Члени товариства «Волинський мотоциклетний рейд» передали журналісту, військовослужбовцю Збройних сил України, спорядження, необхідне для виконання його обов’язків.
«Щиро дякую членам «Волинського мотоциклетного рейду», а особливо Норберту Галецькому, за такі необхідні гаджети. Можливо, комусь це здається дрібницею, але ці речі дуже потрібні мені в роботі, яку я зараз виконую в армії. Я впевнений, що кожна велика справа складається з таких дрібниць. Особливо велике дякую за штатив і петличний мікрофон», – зазначив військовий у розмові з «Волинським монітором».
Нині товариство «Волинський мотоциклетний рейд» готується до поїздки в Україну в рамках цьогорічної акції «Кресова пачка», щоб у період Різдвяних свят привезти подарунки для людей, які найбільше потребують підтримки.
Наталя Денисюк
Фото з акції «Волинський вогник пам’яті» надав Генрик Козак
