Абакани – слово, ніби запозичене з фентезі-роману. Лише з вуст якогось можновладця із царства низинних тролів могло би прозвучати таке речення: «За це село я заплатив два абакани». Звучить нетривіально, еге ж?

На відміну від героїв попередніх публікацій про шкільництво в Копачівці Ядвіга Михаловська ніколи не керувала школою в цьому селі, проте працювала тут учителькою впродовж майже 15 років із невеликою перервою.

Незадовго до початку Другої світової війни все частіше до навчальних занять включали вишкіл із протиповітряної та протигазової оборони, а також санітарні курси. На них стрільці вчилися добре затемнювати вікна, вдягати протигази та надавати першу допомогу.

Триває прийом заявок на участь у ІХ Національному читанні, яке відбудеться в суботу, 5 вересня. У спільному прочитанні драми Юліуша Словацького «Балладина» візьмуть участь поляки у всьому світі.

17 червня минає 110-та річниця від дня народження отця Серафима Кашуби, священника, який, попри переслідування комуністичної влади, був вірний Богу та своєму покликанню.

У Римо-католицькій церкві свято Тіла і Крові Христа відзначають у четвер після Трійці. В Україні урочистість Божого Тіла святкують у неділю, щоб усі віряни могли взяти участь у месі та процесії.

Наш черговий біографічний нарис про вчителів, засуджених до радянських таборів, присвячений Станіславу Бродецькому, директору школи в Яцьковичах (тепер Березнівський район Рівненської області).

Утікачі з околиць Гути Степанської, яких у 1943 р. вивозили на роботу в Німеччину, потрапляли спочатку в санітарний пункт у Перемишлі.

Дві частини підручника польської мови Еви Ліпінської та Ельжбєти-Гражини Домбської нагадують про її пісню «Ти повернешся сюди». Перша частина книги «Колись ти вернешся сюди…» має підзаголовок «Де Вісли берег», друга – «Щоб шукати свої дороги і зірки…» Здогадуєтесь, про кого мова? Звісно, про гранд-даму польської пісні Ірену Сантор.

Вацлав Арбесбауер був одним із керівників школи в Копачівці. Джерелами інформації про нього стали його особова справа, яка зберігається в Державному архіві Волинської області, та відомості й документи, котрими з нами поділився його правнук Томаш Холась.