Продовжуючи цикл статей про учасників рівненського осередку Союзу збройної боротьби – 1, пропонуємо Читачам «Волинського монітора» біографічний нарис про Єжи Крюгера.

Біографічні нариси Тетяни Самсонюк про Казімєжа і Яна Язвінських не завершувалися звичним для рубрики «Повернуті із забуття» формулюванням: «Подальша доля нам не відома». На жаль, із документів, що збереглися у справах, заведених енкаведистами, було зрозуміло: їх розстріляли. Але...

У минулому номері «Волинського монітора» ми анонсували біографічний нарис про Яна Язвінського, брата Казимира Язвінського – очільника рівненського Союзу збройної боротьби – 1. Сьогодні пропонуємо його Вашій увазі.

Казімежа Язвінського в Рівному знають як власника кінотеатру «Новий світ» у міжвоєнний період. Радянська влада засудила його до смертної кари як керівника місцевого осередку Союзу збройної боротьби – 1 та стратила 10 червня 1941 р. у Рівному.

Перший нарис у новому циклі статей про учасників підпільної організації Союз збройної боротьби – 1 присвячуємо вчителю з Рівного, який заради боротьби за незалежність своєї держави покинув родину, рідне місто і, попри небезпеку для власного життя, став зв’язковим.

Біографічним нарисом про генерала Міхала Токажевського-Карашевича ми завершили цикл статей, присвячених учасникам Союзу збройної боротьби – 2. Розпочинаючи новий цикл, про іншу гілку цієї організації, СЗБ–1, пропонуємо нашим Читачам короткий історичний екскурс.

Пропонуємо нашим Читачам продовження історії генерала Міхала Токажевського-Карашевича, засновника таких підпільних організацій, як «Служба перемозі Польщі» та Союз збройної боротьби.

Цикл статей про учасників польської підпільної організації, Союзу збройної боротьби – 2, ми завершуємо біографічним нарисом про генерала Міхала Токажевського-Карашевича.

У попередніх номерах «Волинського монітора» ми знайомили читачів із долями поляків та українців, що зазнали репресій від перших совєтів. Отець Болеслав Кранц, про якого йдеться в цьому нарисі, разом зі своєю паствою пережив німецьку окупацію й до радянських казематів потрапив уже після Другої світової війни.

Продовжуючи цикл статей про осіб, репресованих радянською владою 1939–1941 рр., пропонуємо Читачам біографічний нарис про українця Григорія Шпартюка, який постраждав за співчуття.