У Європу – через кухню: в Луцьку готували страви Речі Посполитої
Події

Лучан частували стравами народів Речі Посполитої. Львівські кулінари, які приїхали фестивалити до обласного центру Волині, переконані: через кухню можна знайти взаєморозуміння між народами, які колись входили до однієї великої держави.  

У замку Любарта 3–4 травня відбувалося грандіозне гастрономічне дійство – фестиваль їжі «Lutsk Food Fest». Організатори поставили собі за мету відійти від традиційних свят із медовухою та шашликами, натомість показати різноманіття вуличної кухні.


Майже 20 учасників із Луцька та інших міст України готували рецепти страв спеціально для фестивалю. Деякі з ресторанів об’єднувалися, щоби тішити гостей незвичними смаколиками.


Такі старання виправдали себе: ажіотаж серед відвідувачів був просто шалений. Тільки першого дня продали 4 тисячі квитків у замок.


Дуже символічно, що у стінах древнього замку литовського князя Любарта презентували страви народів Речі Посполитої. Львівський кулінарний клуб «Zdorowja I Spoki'j» приготував для лучан журек, флячки, кишку та інші страви.


«Ми обрали здебільшого польські страви, хоча флячки (по-львівськи – рубці) розповсюджували на всій території Галичини: на Східній (Львів), Західній (Краків). У Львові вони завжди були популярні, – розповідає президент кулінарного клубу Костянтин Ковалишин. – Хоча Польща – це найближчі наші сусіди, їхня кухня не так відображена у Львові. Зараз багато де у Львові роблять рубці, цікаво готують, по-різному. Але ми вирішили робити геть по-своєму. Знайшли в старій книжці рецепти: журек, флячки по-львівськи, кишка. До речі, авторкою цієї книжки є Марія Дишльова, вона була директоркою школи домашнього господарства у Львові».


Костянтин Ковалишин розповів, що такий вибір страв для фестивалю мотивований небажанням орієнтуватися, зокрема і в їжі, на пострадянський простір. «Набридла столовська їжа без назви, без походження, без коріння, без історії, без сенсу або суші, спагеті, паста і піца. Весь світ перехворів цим, а ми тільки починаємо захоплюватися, – каже він. – Є дуже старі традиційні страви, такі, як, наприклад, український борщ, галушки. Вони теж належать до кухні народів Речі Посполитої, оскільки Литва, Білорусь, Україна, Польща – це країни, які входили в одну велику державу».


По-різному складалася історія, не завжди вона була райдужною, але зараз немає більших лобістів українських інтересів у Європі, ніж Польща й Литва. І головне – ця спільність культур, поглядів, інтересів тим більше підштовхує нас до цього єднання. Костянтин Ковалишин і його колеги вважають, що кухня – це одна з можливостей порозуміння між народами. «Історію переписувати сенсу немає й не потрібно. Треба приймати реалії та розвиватися всім разом, підтримуючи один одного. А кухня, кулінарія – це прекрасний привід для єднання і взаєморозуміння», – запевняє президент Львівського кулінарного клубу.


До речі, як показник того, що кухня Речі Посполитої таки прийшлася до душі лучанам, стало те, що кулінари продали левову частку приготованого ще в перший день фестивалю, залишивши тільки трохи їжі на другий. Можливо, це перший дзвіночок того, що, хоча б у гастрономічному плані українці визначилися з кулінарно-географічними пріоритетами.


Владислава ЖОРНЯК

Схожі публікації
Липневий огляд грантових програм
Можливості
Пропонуємо вашій увазі огляд грантових програм і конкурсів для громадських організацій, медіа, органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, навчальних закладів, на які нині триває набір.
24 липня 2026
ТПК у Ковелі прибрало польські військові поховання на місцевому кладовищі
Події
22 липня члени Товариства польської культури в Ковелі зібралися на комунальному кладовищі на вулиці Незалежності, щоб навести лад на польських похованнях.
24 липня 2026
Луцька громада отримала генератор від Білостока
Події
У межах партнерської підтримки місто Білосток передало Луцькій громаді як гуманітарну допомогу дизельний генератор потужністю 80 кВт.
23 липня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: Свєнтокшиські гори – край легенд, чарів та магії
Статті
У самому серці Польщі розташований регіон, який пам’ятає часи, які були сотні мільйонів років тому. Тоді на Землі ще не жили динозаври й навіть не сформувалися відомі нам сьогодні континенти.
23 липня 2026
Польські фразеологізми: Справжні зірки і такі собі зірочки
Статті
Ще недавно зірки асоціювалися з чимось віддаленим, що миготить високо над головою і для споглядання чого потрібні телескоп, терпеливість і дрібка романтизму. Зараз достатньо смартфона, стабільного сигналу і вміння робити здивовану, але природну міну, щоб за один пополудень опинитися на свічнику.
22 липня 2026
Літо в Малопольщі для учнів Товариства польської культури з Луцька
Події
Учні суботньо-недільної школи при Товаристві польської культури на Волині імені Єви Фелінської завершили десятиденне освітнє та інтеграційне перебування в Кракові. Поїздка була частиною 24-ї кампанії Товариства гмін і повітів Малопольщі «Подаруймо літо дітям зі Сходу».
21 липня 2026
У луцькому костелі відбудеться концерт-відкриття фестивалю «Luchesk Organum»
Події
25 липня в католицькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла відбудеться концерт-відкриття VIII Волинського міжнародного фестивалю органної музики «Luchesk Organum». Про це повідомляє Волинська обласна філармонія.
21 липня 2026
Вітання для Анни Соболєвої з Костополя з нагоди 80-річчя
Події
20 липня 80-річний ювілей святкує Анна Соболєва з Костополя – членкиня місцевого Товариства польської культури та парафіянка костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа. Редакція «Волинського монітора» й Товариство польської культури в Костополі вітають пані Анну з ювілеєм!
20 липня 2026
У Рівному створять серію мультфільмів про князів Любомирських
Події
Князі Любомирські майже 250 років володіли Рівним і Дубном та суттєво вплинули на тогочасний розвиток і сучасний вигляд цих міст. Цього року їхній спадщині присвятять серію анімованих історій. Проєкт реалізують за підтримки Українського культурного фонду.
20 липня 2026