Вітання для Володимира Бодрина з нагоди 70-річчя
Події

30 травня виповнюється 70 років Володимиру Бодрину з Гусятина, парафіянину костелу Святого Антонія та члену Надзбручанського товариства польської культури та мови.

Нещодавно на сторінках «Волинського монітора» ми представили нашим читачам родинні історії Володимира Бодрина, які він розповів нам у батьківському будинку в Гусятині, де нині мешкає з дружиною Євгенією.

Володимир Бодрин народився в 1956 р. у сім’ї Марії Мовчан та Григорія Бодрина.

Тато походив із родини, вивезеної на Надволжя після руйнування Запорізької Січі. На територію України Григорій Бодрин приїхав у радянські часи.

Бабуся по маминій лінії Кароліна Созанська (1900–1928) – родом із села Самолуски (або Самолусківці, зараз Гусятинська громада). Дід Володимир Мовчан (1897–1952) – із Гусятина.

«Дід Володимир був учасником Першої світової війни. Його молодим мобілізували. Знаю, що він потрапив у полон. Додому повернувся через шість років. Одружився з бабою Кароліною. Вони вінчалися в костелі в Гусятині. Побудували хатину: одна кімнатка і трошки сіней. Мали вісім моргів поля. Тримали коня, корову. Бабка Кароліна готувала при костелі. У лісі був великий маєток, куди її кликали готувати на великі урочистості. Моя мама Марія (1922–2020) народилася в 1922 р., а через чотири роки – її молодша сестра Зюнька (імовірно, повне ім’я Юзефа, – авт.). Обох хрестили в костелі в Гусятині», – згадував у розмові з нами Володимир Бодрин.

У 1928 р. бабуся Кароліна померла внаслідок поранення, отриманого в 1927 р. від пострілу радянського прикордонника. Тоді жінки ходили прати одяг на річку Збруч, по якій проходив польсько-радянський кордон.

За часів перших совєтів 13-річна мамина сестра Зюнька виїхала з Гусятина разом з іншими поляками. Згодом опинилася у Вроцлаві. А Марія, мама пана Володимира, в 1940 р. вийшла заміж за Григорія Бодрина, якого згодом мобілізували на радянсько-німецьку війну. Після війни мама працювала на пошті, а тато – на різних роботах. Крім Володимира вони виховали доньку Лідію та сина Валерія. Лідія у 1966 р. поїхала до Польші, в гості до тітки Зюньки, і не повернулася. «Нас сильно пресували через це, казали, що це зрада Батьківщини, що вона продала комсомол. Чого тільки не говорили», – згадував пан Володимир.

«У 1949 р., під час колективізації, діду Володимиру Мовчану сказали віддати корову, коней, землю та всі знаряддя праці, наприклад, плуг. Дід не хотів віддавати, але пригрозили, що якщо не зробить цього, то його в Запорізьку область вивезуть. Урешті дід мусив віддати до колгоспу все, що мав», – розповів Володимир Бодрин.

У 1973 р. пан Володимир закінчив школу в Гусятині. Відразу пішов працювати сантехніком на підприємство сільгосптехніки, згодом проходив службу в радянській армії, в Мурманській області. Після армії він повернувся на своє попереднє місце роботи, а потім працевлаштувався на «Укртелеком», де працював аж до виходу на пенсію – приблизно 37 років.

Із майбутньою дружиною Євгенією Цвинтарною Володимир познайомився на танцях. Вони одружилися в 1979 р., а вінчалися значно пізніше, в 1993 р., коли костел у Гусятині нарешті повернули католикам. Мають сина Валерія (1980 р. н.) та доньку Ірину (1985 р. н.).

Після повернення костелу Святого Антонія в Гусятині родина належить до цієї парафії. Також Бодрини – активні члени Надзбручанського товариства польської культури та мови.

Родинні історії Володимира Бодрина можна прочитати тут

***

Редакція «Волинського монітора» вітає Володимира Бодрина із 70-річчям та бажає міцного здоров’я і Божого благословення!

ВМ

Фото: Ольга Шершень

Схожі публікації
Липневий огляд грантових програм
Можливості
Пропонуємо вашій увазі огляд грантових програм і конкурсів для громадських організацій, медіа, органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, навчальних закладів, на які нині триває набір.
24 липня 2026
ТПК у Ковелі прибрало польські військові поховання на місцевому кладовищі
Події
22 липня члени Товариства польської культури в Ковелі зібралися на комунальному кладовищі на вулиці Незалежності, щоб навести лад на польських похованнях.
24 липня 2026
Луцька громада отримала генератор від Білостока
Події
У межах партнерської підтримки місто Білосток передало Луцькій громаді як гуманітарну допомогу дизельний генератор потужністю 80 кВт.
23 липня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: Свєнтокшиські гори – край легенд, чарів та магії
Статті
У самому серці Польщі розташований регіон, який пам’ятає часи, які були сотні мільйонів років тому. Тоді на Землі ще не жили динозаври й навіть не сформувалися відомі нам сьогодні континенти.
23 липня 2026
Польські фразеологізми: Справжні зірки і такі собі зірочки
Статті
Ще недавно зірки асоціювалися з чимось віддаленим, що миготить високо над головою і для споглядання чого потрібні телескоп, терпеливість і дрібка романтизму. Зараз достатньо смартфона, стабільного сигналу і вміння робити здивовану, але природну міну, щоб за один пополудень опинитися на свічнику.
22 липня 2026
Літо в Малопольщі для учнів Товариства польської культури з Луцька
Події
Учні суботньо-недільної школи при Товаристві польської культури на Волині імені Єви Фелінської завершили десятиденне освітнє та інтеграційне перебування в Кракові. Поїздка була частиною 24-ї кампанії Товариства гмін і повітів Малопольщі «Подаруймо літо дітям зі Сходу».
21 липня 2026
У луцькому костелі відбудеться концерт-відкриття фестивалю «Luchesk Organum»
Події
25 липня в католицькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла відбудеться концерт-відкриття VIII Волинського міжнародного фестивалю органної музики «Luchesk Organum». Про це повідомляє Волинська обласна філармонія.
21 липня 2026
Вітання для Анни Соболєвої з Костополя з нагоди 80-річчя
Події
20 липня 80-річний ювілей святкує Анна Соболєва з Костополя – членкиня місцевого Товариства польської культури та парафіянка костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа. Редакція «Волинського монітора» й Товариство польської культури в Костополі вітають пані Анну з ювілеєм!
20 липня 2026
У Рівному створять серію мультфільмів про князів Любомирських
Події
Князі Любомирські майже 250 років володіли Рівним і Дубном та суттєво вплинули на тогочасний розвиток і сучасний вигляд цих міст. Цього року їхній спадщині присвятять серію анімованих історій. Проєкт реалізують за підтримки Українського культурного фонду.
20 липня 2026