Руслана Шеретюк: «Польські митці солідарні з Україною»
Інтерв'ю

«Польському народові присвячується», – так розпочинається книга професорки Руслани Шеретюк «„Солідарні з Україною”. Художні рефлексії польських митців на російсько-українську війну», яка вийшла друком в одеському видавництві «ТакиБук». Із нагоди Дня Незалежності Польщі в Рівному презентували це видання.

«У ньому міститься результат осмислення масиву робіт польських митців, створених із їхньої внутрішньої потреби візуалізувати «жест солідарності» з Україною в її боротьбі з російським агресором. Дослідження є однією з перших в українській гуманітаристиці спроб узагальнення творчих набутків представників польського сектора культурних індустрій на підтримку України», – розповідає авторка, докторка історичних наук Руслана Шеретюк, професорка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва імені Степана Шевчука Рівненського державного гуманітарного університету (РДГУ). Раніше ми писали про монографію «Мистецька спадщина ордену піарів на Волині», видану нею у співавторстві з Надією Стоколос.

– Пані Руслано, що спонукало вас зайнятися такою тематикою?

– 24 лютого 2022 р. увесь цивілізований світ був шокований віроломним нападом російського агресора на Україну. Що вже казати про українців? Я не відходила тоді від телефону, читаючи новини. У них, починаючи з перших днів повномасштабної російсько-української війни, була й інформація про реакцію світової спільноти на дії рашистів в Україні. Напевно, як викладача мистецтвознавчих дисциплін в університеті, мою увагу привернули плакати, мурали, перформанси на підтримку України, авторами яких були представники різних країн світу. Для мене ці твори мистецтва стали своєрідною рукою підтримки і психологічної допомоги. Так виник задум зібрати матеріал про культурно-мистецьку підтримку України в російсько-українській війні. Коли почала працювати, виявила, що саме культурно-мистецький загал Польщі не лише одним із найперших продемонстрував свою солідарність з Україною, але й створив найбільше творів на цю тематику.

– Як і де збирали матеріали для дослідження?

– Успішній реалізації мого задуму, безумовно, посприяв науковий грант – Стипендія Королеви Ядвіги Ягеллонського університету, який я виграла влітку 2022 р. Під час перебування у Кракові з 24 квітня до 23 травня 2023 р. я зібрала матеріали про підтримку польськими митцями України в російсько-українській війні у Воєводській публічній бібліотеці у Кракові, Міжнародному культурному центрі у Кракові, Ягеллонській бібліотеці, Національному музеї у Кракові, Головній бібліотеці Академії мистецтв імені Яна Матейка в Кракові, Бібліотеці Інституту історії мистецтв Ягеллонського університету імені професора Леха Калиновського.

Для прикладу, у Краківській воєводській публічній бібліотеці я опрацювала журнали «Twórczość», «Kwartalnik Artystyczny», «Czas Kultury», а також найбільші польські газети «Rzeczpospolita» та «Gazeta Wyborcza». В бібліотеці Міжнародного центру культури я проаналізувала журнали «Sztuka i Kultura», «Spotkania z zabytkami», «Studia Muzealne», «Rocznik Lwowski», «Modus», «Szum», «Nowa Europa Wschodnia» тощо. Їх публікації демонструють не лише солідарність Польщі з Україною, але й конкретні факти її всебічної підтримки, особливо у військовій, економічній, культурній, освітній та мистецькій сферах.

У рамках свого дослідження у Кракові я також відвідала низку виставок польських митців, які присвятили свою творчість війні в Україні: «365 днів війни», представлену студентами й викладачами кафедри індустріальних форм Академії мистецтв імені Яна Матейка у Кракові; «Креативний спротив» у рамках Краківського тижня мистецтва; виставку в краківській галереї Mobo Art, де після 24 лютого 2022 р. було представлено вже шість експозицій польських митців, які підтримують Україну. У книзі я докладно описала, зокрема, виставку «365 днів війни».

– Рефлексії яких саме митців ви представили у книзі? Чому саме їх?

– Із початку повномасштабної російсько-української війни діяльність польських митців перетворилася на дієвий культурно-мистецький аванпост підтримки України. Вона реалізувалася в різних видах, формах і напрямах сучасного мистецтва: зокрема, графіці, плакаті, стріт-арті, іконописі, інсталяції, перформансі, музиці, політичній карикатурі, коміксі, фотографії тощо. Акумульований мною матеріал виявив, що до кола польських митців, які через свою творчість публічно продемонстрували підтримку України в російсько-українській війні, входять творці найрізноманітніших видів мистецтва.

Оскільки найбільш численним «бойовим загоном» культурно-мистецької підтримки Польщею України стали представники так званих оперативних видів мистецтва – плакату і стріт-арту, саме їхній творчий доробок я обрала як предмет дослідження. У книзі опубліковано 100 творів польських митців на підтримку України (50 плакатів і 50 творів вуличного мистецтва).

Серед них є плеяда досвідчених митців, які мають вагомі здобутки у своїй професійній царині: зокрема, Вітольд Береш (журналістика), Кшиштоф Міхал Бернадський (скульптура), Маріуш Варас (стріт-арт), Анджей Вєтешка (графічний дизайн), Лекс Древінський (графічний дизайн), Анджей Заремба (політична карикатура), Ада Зелінська (ілюстрація), Павел Йонца (ілюстрація для преси), Хуберт Кампа (іконопис), Бартош Косовський (плакат), Марта Лесняковська (фотографія), Анджей Мілевський (карикатура), Анджей Понґовський (графічний дизайн, плакат), Міколай Рейс (стріт-арт), Яцек Станішевський (візуальна інсталяція, плакат), Пьотр Яворський (стріт-арт) та інші. Водночас польський мистецький загал представлений когортою молодих митців, які лише розпочинають свій творчий шлях. Зрештою, їхньою спільною рисою є внутрішній потяг підтримати Україну та простягнути руку допомоги у скрутний для неї час випробувань.

Твори польських художників, створені «з потреби серця», є виявом їхньої солідарності з Україною, виразними культурно-мистецькими маніфестаціями протистояння російській агресії, візуальними наративами світоглядної єдності Польщі й України.

– Де вже презентували і де плануєте найближчим часом представити книгу?

– Відбулися вже дві презентації книги. Першу ми провели 11 листопада, в День Незалежності Польщі, в мистецькому просторі «Арт-укриття» художньо-педагогічного факультету РДГУ. Друга пройшла 13 листопада в Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Планую презентувати книгу також у Товаристві польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта, з яким підтримуємо добрі взаємини. Я неодноразово брала участь у серії науково-мистецьких конференцій, присвячених життю і творчості видатних польських митців (Юзеф Брандт, Юліуш Коссак, Юзеф Хелмонський, Ян Матейко), організованих ТПК імені Владислава Реймонта, члени якого надзвичайно зацікавлені в таких заходах.

– Де можна почитати або купити книгу?

– Я видала її за власні кошти тиражем усього 20 примірників і не планую продавати. Частину передам зацікавленим особам і установам, а частину –  бібліотекам України й Польщі. До того найближчим часом опублікую її в електронному вигляді для загального доступу.

Хтось може мене запитати: навіщо тобі це все? Витрати, роз’їзди, клопоти, причому за власний рахунок? Моя відповідь така. Польські митці відчули органічну внутрішню потребу висловити свою солідарність з Україною, і вони реалізували її через свої художні твори. Я ж відчула внутрішню потребу сказати Польщі та полякам «ДЯКУЮ» за їхню підтримку України. Саме тому на початку моєї книги міститься відповідний напис: «Польському народові присвячується». Ба більше, беру на себе сміливість висловити думку, що ця книга – це не лише моя особиста, персональна подяка, але й жест вдячності українського народу польському народові за безпрецедентну допомогу у важкий для нього час випробувань.

Розмовляла Наталя Денисюк

Фото: Ярослава Гузь

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026