«Якщо ми не займемося цим зараз, то через кілька років може виявитися, що не буде про що дбати», – кажуть у Фонді партнерства для Центрально-Східної Європи, який реалізує кілька проєктів, пов’язаних із реставрацією пам’яток у Волинській, Рівненській, Тернопільській та Львівській областях.

У 2023 р. польський Фонд партнерства для Центрально-Східної Європи (далі FPESW) реалізував кілька проєктів. Серед них – упорядкування могили січневих повстанців у Радивилові, реставрація скульптури Ісуса Боремельського, що несе хрест, і відновлення пам’ятників на кладовищах у Дрогобичі та Збаражі.

Із квітня до кінця вересня 2023 р. тривало впорядкування братської могили січневих повстанців у Радивилові. У червні 1863 р. під час невдалого нападу на російський гарнізон у цьому місті загинули кілька сотень учасників Січневого повстання. Частину з них поховали на місцевому цвинтарі у братській могилі, яка збереглася до наших днів.

«На ній зберігся закладний камінь, встановлений у 1938 р., на місці якого в майбутньому мали збудувати пам’ятник повстанцям. Місцеві жителі ставилися до нього як до надгробка, тому ніхто не робив там нових поховань», – пояснює Марек Запур, голова FPESW.

Могилу знайшли, а потім упорядковували у співпраці з українською громадською організацією «Спадщина майбутнього», з якою FPESW реалізував й інші проєкти.

«Могила в Радивилові була відома краєзнавцям давно, але той стан, у якому вона перебувала, бажав бути кращим. Ми запропонували фонду зайнятися нею спільно з нами. Наша організація в цьому проєкті відповідала за роботу з істориками, краєзнавцями, місцевою владою та підрядниками», – каже Юрій Кресак, голова ГО «Спадщина майбутнього», яка фактично від свого створення займається краєзнавчою роботою.

Він зазначає, що могилу впорядкували, підсипавши трохи землі на неї, очистили меморіальний камінь, облаштували доріжки та оновили огорожу.

Роботи в Радивилові підтримало Міністерство культури і національної спадщини Польщі.

Могила січневих повстанців у Радивилові

Цьогоріч FPESW має намір продовжити реалізацію кількох проєктів, розпочатих раніше. Серед них – реставрація скульптури Ісуса Боремельського, що несе хрест, встановленої у XVIII ст. Сьогодні ця пам’ятка місцевого значення потребує відновлення.

«Слава Богу, що в селі були такі голови колгоспу, які давали вказівку людям тримати в порядку цю пам’ятку. Її регулярно підремонтовувала будівельна бригада. Коли була створена громада і ми побачили, що фігура нищиться, зробили навіс над нею. Потім провели експертизу, підготували проєктно-кошторисну документацію та почали шукати можливості відреставрувати скульптуру. Так знайшли фонд на чолі з Мареком Запуром», – каже голова Боремельської громади Віктор Корінь.

За його словами, фахівці з’ясували, що голова та рука фігури вже не оригінальні, а дороблені із цементного розчину під час попередніх робіт. Це сьогодні становить проблему під час відновлення.

«У нас немає обличчя цієї скульптури, немає фотографій і зображень, які допомогли би її відновити», – зауважує Марек Запур.

«Це пам’ятки. Вони потребують дуже детальної роботи й послідовних дій», – так на запитання про кропітку і тривалу підготовку до реставраційно-консерваційних робіт, на яку часто доводиться витрачати щонайменше кілька років, відповідає Наталія Брижко-Запур, координаторка проєктів FPESW.

Фонд розпочав роботу над проєктом реставрації скульптури Ісуса Боремельського у 2021 р. «Спершу ми провели дослідження, пошук в архівах, щоб встановити, що це була за скульптура і як вона колись виглядала. Сподіваємося завершити цю роботу цього року», – додає голова FPESW. Проєкт реалізують за кошти Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка».

Додамо, що поява скульптури пов’язана з чудотворною іконою Господа Ісуса Боремельського, до якої колись прибували численні паломники. Нині щороку в десяту п’ятницю після Великодня біля Ісуса Боремельського відбувається богослужіння.

Скульптура Ісуса Боремельського

У 2023 р. фонд разом із ГО «Спадщина майбутнього» продовжив роботу над документацією, необхідною для реставрації костелу Пресвятої Трійці в Любомлі, зведеного в 1412 р. Це найстаріший римо-католицький храм на Волині, який має статус пам’ятки архітектури національного значення.

«Костел потребує капітального ремонту. Після війни тут зберігали сіль, яка в’їлася в цеглу і зруйнувала її», – розповідає отець Ян Бурас, парох римо-католицької парафії в Любомлі, в користуванні якої нині перебуває споруда. Термінової реставрації потребує дах храму. Також є потреба в негайному відведенні води із крипт.

Підготовка документації, необхідної для початку реставрації, триває вже другий рік. Сюди приїжджали українські та польські фахівці, робили заміри, сканували храм, підготували план костелу та дзвіниці, яка теж потребує реставрації. «Є добра співпраця з мерією, конструктивною є взаємодія з місцевими комунальними службами, проведено археологічні дослідження, працюють проєктанти, реставратори», – говорить Юрій Кресак.

Костел у Любомлі

Уже кілька років фонд упорядковує католицький цвинтар у Збаражі та реставрує тамтешні пам’ятники. Торік тут успішно відновили ще 60 надгробків.

«Ми розпочали роботу на цьому некрополі у 2020 р. Після перерви у 2022 р. ми повернулися сюди у 2023 р.», – говорить Марек Запур. Роботи на цьому цвинтарі також проводять у співпраці з ГО «Спадщина майбутнього», яка допомагає боротися із самосівами та ремонтувати пам’ятники.

«Там є гарні старовинні надгробки, написи на багатьох із них вже нечитабельні, але вони мають високу мистецьку цінність. Ми працюємо з консерваторами. Це вже не просто прибирання. Це високопрофесійна робота», – додає Наталія Брижко-Запур.

Вона зазначає, що, на жаль, останнім часом уздовж головної алеї на збаразькому кладовищі з’явилися кілька нових могил. Збаразька міська рада, з якою представники фонду обговорили цю проблему, обіцяла відреагувати.

Цвинтар у Збаражі

У 2023 р. фонд займався реставрацією трьох фігур плакальниць на старому цвинтарі в Дрогобичі, заснованому в 1790 р.

Раніше FPESW брав участь у реставраційно-консерваційних роботах на цьому некрополі. У 2023 р. він займався ретельним очищенням скульптур плакальниць, усуненням дефектів і захистом відреставрованих пам’ятників від несприятливих температурних режимів та атмосферних опадів. Наступного року у фонді планують завершити роботи над плакальницями та зайнятися реставрацією інших пам’яток.

«Ми почали працювати на цьому некрополі ще з Адамом Хлопеком, головою Спілки вчителів-полоністів в Україні, який опікувався старим цвинтарем на вулиці Трускавецькій у Дрогобичі. Саме він звертався до влади по дозволи. Для нього це було важливо», – розповідає Наталія Брижко-Запур.

Роботи у Збаражі та Дрогобичі відбуваються завдяки підтримці Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» та Міністерства культури і національної спадщини РП.

Фігури плакальниць біля каплиці Нахліків на цвинтарі на вулиці Трускавецькій у Дрогобичі

«Це спільна спадщина. Ми вважаємо, що це важливі речі і для Польщі, і для України. В Україні зараз немає сил і ресурсів, щоб опікуватися пам’ятками, а пам’ятки, на жаль, не чекають. Якщо ми не займемося цим зараз, то через кілька років може виявитися, що не буде про що дбати. Тому в тій частині України, де в умовах війни є така можливість, ми намагаємося працювати», – наголошує Наталія Брижко-Запур.

Наталя Денисюк

Фото: Фонд партнерства для Центрально-Східної Європи