«Війна почалася не у 2022 р.», – наголосив Верховний Муфтій Криму, голова Духовного управління мусульман Автономної Республіки Крим Айдер Рустемов, із яким ми розмовляли під час його візиту до Луцька в рамках проєкту «Годуємо країну. Смак українського Криму».

Мобільна кримськотатарська кухня працює передусім у прифронтових зонах, але час від часу в рамках різних заходів відвідує також інші міста України. 10 вересня кримські татари частували пловом лучан, а заодно знайомили їх з історією і традиціями свого народу.

Із 2014 р. у Луцьку побільшало заходів, присвячених кримським татарам, адже тоді сюди прибули перші переселенці з Криму. Тут вони заснували громадську організацію «Кримські татари Волині». Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ця громада поповнилася кримськотатарськими сім’ями з Херсонщини та окупованого Криму.

Про те, де сьогодні розсіяні по світу кримські татари, я запитала Айдера Рустемова, Верховного Муфтія Криму та голову Духовного управління мусульман Криму.

– Кримські татари розселялися по світу внаслідок російської окупації Криму в 1783 р. Велику хвилю еміграції спричинив червоний терор у Криму після проголошення незалежної Кримської народної республіки у грудні 1917 р. Більшовики вбили тоді всю інтелігенцію на чолі з муфтієм і водночас президентом республіки Номаном Челебіджіханом та знищили тисячі кримських татар.

У травні 1944 р. радянська влада депортувала із Криму весь кримськотатарський народ.

Нині найбільша кримськотатарська діаспора проживає в Туреччині: близько 5 млн. Величезна громада є в Румунії. Кримські татари є також у Польщі й Литві, у США й Канаді та інших країнах.

– Якщо говорити про ту хвилю еміграції, яку спричинила російська окупація Криму у 2014 р., як думаєте, чи після деокупації Криму, після перемоги України у війні багато кримських татар повернуться в Україну?

– Ми живемо в час глобалізації, коли культурні межі розмиваються і кожна людина шукає вигідні умови передусім для своєї родини і себе. На мою суб’єктивну думку, багато хто з кримських татар, українців чи представників інших національностей не повернеться з Європи, хоча й триматимуть зв’язок із рідною землею, з Батьківщиною.

– Де кримські татари вивчають рідну мову?

– Це інший дуже великий виклик, який стоїть перед нами. Перед окупацією Криму ми тільки-тільки налагоджували кримськотатарське шкільництво. З’явилися національні школи, програми й підручники кримськотатарською мовою. Ми тільки почали це робити, як у 2014 р. прийшла ця дика війна. Вона для нас почалася не у 2022 р. Ми бачимо, що робили росіяни всі ці дев’ять років. Вони вижинали кримських татар різними методами.

Виклик, пов’язаний із мовою, досі актуальний. Тут, на материковій частині України, кримськотатарських шкіл не було. Тільки у школі № 1 у Новоолексіївці на Херсонщині із 2017 р. до російської окупації у 2022 р. можна було вивчати кримськотатарську мову. Школу для кримськотатарських дітей відкрили нещодавно на базі освітньо-культурного центру Birlik у селі Чайки під Києвом.

– Якою мовою навчаються учні Birlik School?

– Усі предмети кримськотатарською вони не можуть вивчати, оскільки немає підручників. Кримськотатарська мова ціле століття майже не розвивалася. Якщо мова не розвивається, вона потихеньку вмирає. Діти навчаються передусім українською мовою, кримськотатарська впроваджується поступово.

Якщо говорити про вищі навчальні заклади, то кримськотатарська філологія є в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка і Таврійському національному університеті імені Володимира Вернадського. Мову можна вивчати також на різних курсах, які то тут, то там проводяться, але тільки вони, якщо йдеться про розвиток мови, не допоможуть. Слава Богу, у 2021 р. в Україні на державному рівні прийняли Концепцію відродження кримськотатарської мови. Вона тільки почала працювати.

– Що передусім потрібно буде зробити Україні та кримським татарам, коли Збройні сили України відвоюють Крим?

– Встановити справедливість. Встановити українськість Криму та українську присутність у Криму, щоб люди це відчули. Це буде нелегко.

– Що означає для кримських татар призначення новим міністром оборони України Рустема Умєрова?

– Коли кримського татарина в умовах війни призначають на таку посаду, це дуже потужний меседж для нас. Я вірю в майбутнє цієї країни. Вірю, що Україна може зараз дати новий тренд усьому світу. І я впевнений, що це відчуває кожен кримський татарин на окупованих територіях.

Це також меседж усьому світу, адже війна не може закінчитися без звільнення Криму. І коли на цю посаду призначають кримського татарина, це дуже логічно. В це рішення закладено дуже багато смислів і причин. Рустем Умєров має багато зв’язків, він дуже добрий менеджер із величезним досвідом. Я сподіваюся, що в нього все вийде.

Хоча наша країна все ще потребує очищення. І я впевнений: якщо йдеться про релігійно-філософський смисл сьогоднішніх подій, ця війна прийшла не просто так. Всевишній будь-який іспит будь-якому народу будь-коли надає для того, щоб цей народ самоочистився зсередини.

– Як підтримуєте кримських татар, які воюють у Збройних силах України? Чи світові організації надають їм допомогу? Чи діє капеланська служба?

– Закон «Про Службу військового капеланства» був прийнятий недавно. У нас є два капелани, але поки що вони офіційно не отримали цього статусу, хоча де-факто вже давно працюють у тих військових частинах, де є потреба.

Кримськотатарські підрозділи і ті частини, де служать кримські татари, мають підтримку від Фонду національного добробуту Криму, благодійного фонду «Астем Фаундейшн», Асоціації мусульман України і Духовного управління мусульман Автономної Республіки Крим. Тобто ми передусім самі собі допомагаємо. Також ми злагоджено працюємо з партнерами, зокрема, з Туреччини. Польський народ нам теж у цьому допомагає.

Розмовляла Наталя Денисюк

Фото: Наталя Денисюк

На головному фото: Верховний Муфтій Криму Айдер Рустемов та заступниця мера Луцька Ірина Чебелюк під час візиту Айдера Рустемова до Луцька в рамках проєкту «Годуємо країну. Смак українського Криму». 10 вересня 2023 р.