Польські протези для України
Інтерв'ю

Наш редакційний товариш із Великопольського воєводства Польщі, який втратив ногу в результаті аварії на мотоциклі, поділився власним досвідом протезування. Він висловив сподівання, що це стане в нагоді людям з України, які отримали воєнні травми, і познайомив нашу редакцію з познанською компанією Enforce Medical Technologies. Представляємо нашим читачам розмову з її керівником Адамом Грамалою.

– Коли ви вперше стикнулися з проблемою протезування кінцівок?
– Шість років тому як студент Познанського політехнічного університету я вирішив, що хочу долучитися до проєкту, який дозволить стати на ноги тим, хто таку можливість утратив. Перебуваючи у відпустці, я дізнався, що мій друг потрапив в аварію, в результаті якої втратив ногу. Умить його життя змінилося, натомість я далі міг жити так само. Коли я вперше побачив протез, який він купив завдяки доступному дофінансуванню, то зрозумів, що з ним мій друг не зможе повернутися до нормального функціонування. Пьотрек отримав дерев’яну ногу з непідібраною приймальною гільзою, через що не міг самостійно пересуватися і був практично ув’язнений на четвертому поверсі свого будинку.

У мене завжди були конструкторські здібності і я багатосторонньо дивився на життя, тому рішення почати роботу було миттєвим. Мій напрям навчання давав мені багато професійних можливостей. Але я прийняв рішення, що в Польщі необхідно розробити та впровадити сучасні протези, які поєднають найвищу якість із фінансовою доступністю для пацієнта. Тому разом зі знайомими з фірми, де я тоді працював, ми вирішили створити компанію, яка дозволить людям після ампутації відновити свою працездатність.

– Як виглядав початок діяльності?
– За останні шість років у рамках п’яти проєктів ми отримали співфінансування ЄС на впровадження наших протезів на ринок. Я сформував міждисциплінарну команду, що складається з інженерів багатьох спеціальностей: конструкторів, механіків, електроніків, спеціалістів з автоматики, програмістів, лікарів та фізіотерапевтів.

Одночасно завдяки допомозі Радіо «Познань» ми налагодили контакт із пацієнтами з ампутованими кінцівками, які протягом багатьох років випробовували наші рішення та допомагали в їх розробці. Розмовляючи з ними по багато годин, ми аналізували труднощі, пов’язані з пересуванням, реабілітацією чи процесом придбання протеза, що допомогло нам зрозуміти суть проблеми.

Причинами такого низького рівня активізації людей після ампутації ноги є відсутність комплексної реабілітації перед протезуванням, занадто високі ціни на протези західного виробництва (композитний протез коштує близько 30–50 тис. злотих, а електронний – понад 150 тис. злотих), а також відсутність повторного навчання ходити після встановлення протеза. В результаті багато пацієнтів не користуються протезом, тому що не вміють із ним ходити, або отримують дерев’яну стопу, функціональність якої дуже далека від природної.

Однією з таких пацієнток є Вероніка – 19-річна дівчина, яка до зустрічі з нами носила дерев’яний протез і не могла без болю пройти понад 500 кроків на день. Після отримання нашого протеза і реабілітації Вероніка почала працювати, хоче вступити до університету й нарешті може жити без болю. Ми хочемо, щоби таких пацієнтів було більше.

– Як можна визначити переваги протезів?
– Завдяки дослідженням і понад 40 тис. годин, проведених у лабораторіях, ми розробили в Познані технологію, яка вже зараз дозволяє нашим пацієнтам ходити понад 15 тис. кроків на день по гірській місцевості або спускатися на сноуборді чорними трасами. Це можливо завдяки динамічній стопі з карбонового волокна, яка покращує біомеханіку ходи за допомогою технології підвищення гнучкості передньої частини стопи. Як наслідок, пацієнту не доводиться витрачати настільки багато енергії на кожен крок, а також у нього значно менше навантажуються під час ходіння коліно та стегно.

– Як виглядає процес виготовлення протезу?
– Під час наших розмов із пацієнтами після ампутації ми десятки разів чули, наскільки незручними для них є гіпсові відбитки кукси та наскільки важливо правильно підігнати приймальну гільзу. Тому ми вирішили розробити технологію, яка безконтактно за допомогою 3D-сканера виміряє куксу пацієнта. Завдяки цьому наші гільзи завжди індивідуальні, ультралегкі (приблизно вдвічі легші за стандартні) та при цьому витримують тиск у понад 5 тонн. Протез можна порівняти з автомобілем, у якому ми маємо підвіску і систему кермування. Обидва елементи однаково важливі для нормального функціонування. Підвіскою ми можемо назвати протез стопи, а системою кермування – приймальну гільзу, яка дозволяє пацієнту добре відчувати протез. Правильна взаємодія між ними є запорукою безпечної та тривалої роботи.

Ми знаємо, що можна використовувати сучасне обладнання для аналізу ходи, яке поки що було доступне лише в університетських лабораторіях або таких компаніях, як NASA чи Boeing. У Познані хода кожного нашого пацієнта аналізується на спеціально підготовленій доріжці, завдяки якій ми можемо виявити відхилення ще до появи симптомів болю та запобігти йому шляхом цілеспрямованої реабілітації з фізіотерапевтом.

– Протезування людей, які отримали травми під час російсько-української війни, зараз є дуже актуальною проблемою.
– Після початку воєнних дій в Україні ми відразу долучилися до допомоги в широкому розумінні слова. Зараз в ортопедичній лікарні в Познані перебуває Євгеній – боєць, який втратив ногу в перший день повномасштабної війни в результаті обстрілу Харкова російськими військами. Ми створюємо для нього не тільки індивідуально підібраний протез, а й проводимо реабілітацію, щоби він міг ефективно і безболісно ним користуватися.

Ми маємо можливість зробити протези для більшої кількості людей, які потребують допомоги, щоби вони могли пройти реабілітацію в Польщі – найближчій до їхньої Батьківщини країні, де їм завжди раді. Ми хотіли би прийняти ще двох пацієнтів після ампутації нижче коліна, яким ми могли би підібрати протез і провести реабілітацію, паралельно навчаючи український медичний персонал нашим процедурам. Ми маємо для них спеціально підготовлене місце, де вони зможуть психологічно відновитися.

– Але кордон, відстань...
– Ми хочемо створити в Україні при госпіталях, які лікують поранених, польські пункти протезування з сучасними лабораторіями ходи, які на основі 100 % польської продукції зможуть допомагати постраждалим у війні, поєднуючи найвищу якість підтримки з доступною ціною. Завдяки цьому пацієнтам не доведеться виїжджати, адже вони зможуть проходити реабілітацію вдома, на основі новітніх технологій та інноваційних підходів.

Розмовляв Валентин Ваколюк

Схожі публікації
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
У Луцьку триває онлайн-вікторина про природу
Події
Упродовж березня молодь із Луцької міської територіальної громади може перевірити свої знання про дику природу та біорізноманіття, взявши участь в онлайн-вікторині. Її проводить управління міжнародного співробітництва та проєктної діяльності Луцької міської ради в межах міжнародного екологічного проєкту.
10 березня 2026
Польсько-український обмін молоддю – 2026. Триває набір заявок
Можливості
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», в рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
04 березня 2026
У Тернополі обговорили можливості підтримки ветеранів із польсько-американською організацією
Події
У Тернопільській обласній раді відбулася зустріч з очільником польсько-американської неурядової організації «Humanitarian Innovation Group», присвячена можливостям підтримки ветеранів.
17 лютого 2026
Українські офтальмологи пройшли навчання в Любліні
Події
1–6 лютого на базі Медичного університету в Любліні відбулося професійне навчання для лікарів-офтальмологів з України, передбачене проєктом «Мости здоров’я: Створення транскордонної телемедичної діагностичної та терапевтичної платформи для лікарів та пацієнтів» (акронім Health Bridges), впровадження якого відбувається в рамках Програми Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027.
10 лютого 2026
Польська допомога: У Вербці відкрили безпечний простір
Події
«У нас відкрили тренажерний зал», – повідомив у своїх соцмережах Ліцей села Вербка Дубівської сільської ради. 30 січня тут підсумували проєкт «Безпечний простір для школярів села Вербка», реалізований у рамках програми «Польська допомога» Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
04 лютого 2026
Навчальні заклади з Холма та Луцька реалізують проєкт, присвячений Болеславу Прусу
Події
Із 1 січня цього року Державна академія прикладних наук у Холмі реалізує проєкт «Прус (не)відомий. (Ре)інтерпретації», який фінансує польська Національна агенція академічних обмінів у рамках програми «Промоція польської мови».
31 січня 2026
Лекція «Запольська універсальна» відкрила міжнародний проєкт
Події
15 січня професорка Анна Яницька виступила з лекцією «Запольська універсальна», відкриваючи міжнародний проєкт «Габріеля Запольська міжнародна: Польща, Австрія, Україна, Франція. Польська мова і культура у глоттодидактичній, жіночій і транскультурній перспективі», який фінансує Національна агенція академічних обмінів Республіки Польща в рамках програми «Промоція польської мови».
16 січня 2026
Молодь упорядкувала історичні парки у Збаражі, Теребовлі та Язловці
Події
У рамках проєкту «Нове життя історичних парків Вишнівця і Тарнобжега» (акронім EcoParks) на Тернопільщині відбулися чотири екологічні акції з прибирання територій історичних парків на території Вишнівецького палацу та замків у Збаражі, Теребовлі та Язловці.
15 січня 2026