Без костелу Святих Апостолів Петра і Павла в Рівному важко уявити не тільки життя місцевих католиків, але й образ цілого міста.

Ситуація з виставкою вимальовувалася все чіткіше. Вона отримала назву «Кременець – місто Юліуша Словацького в живописі та фотографії». Перший вернісаж відбувся у Кракові, в Будинку Полонії на площі Головний ринок, 14, у вересні 1991 р.

День захисту дітей насправді вже минув, але в Польщі його можна ще раз відсвяткувати, адже саме зараз тут розпочалися канікули, і дітлашня повибігала у двори або роз’їхалася по літніх таборах.

Учні школи польської мови, що діє при Польському культурно-освітньому товаристві Тернопільської області, стали учасниками навчального табору «Літо з Польщею – 2017», який проходив 7–20 червня в Хожуві.

Караїмський письменник, видавець та громадський діяч Олександр Мардкович у тексті, опублікованому в часописі «Karaj Awazy» у 1934 р., пояснює походження караїмських прізвищ. Зі змістом цього опрацювання ми можемо познайомитися завдяки перекладові з караїмської авторства Володимира Шабаровського.

У 1923 р. в змаганнях не бере участі рівненський клуб «Маккабі», «Галлерчик» переходить із класу А в клас Б, а ВСК Ковель – із класу Б до А. Клуб «Кресов’янка» з Луцька, у свою чергу, націлився на клас Ц (польською «klasa C» – ВМ).

Наприкінці 2016 р. побачила світ книга «Полонені вересня 1939-го». До неї увійшли біографічні нариси про солдатів Війська Польського, що потрапили в полон до Червоної армії, опубліковані в рубриці «Повернуті із забуття». Після її виходу ми знайшли справи ще кількох військовополонених, які перебували в трудовому таборі будівництва НКВС № 1.

У вересні 1990 р. до Кременця прибули два науковці з Краківського музею фотографії: Анджей Рибицький і Мечислав Філімоновський. Вони привезли фотовиставку про Катинську трагедію «Катинь», яка перед цим експонувалася в Москві.

«У нас безвіз!» «Воістину безвіз! Алілуя!» – такими словами віталися українці у Великодній період, бо саме тоді відкрилися перед ними щільно замкнені ворота Європейського Союзу, які охороняли загони чиновників, що скрупульозно дотримувалися встановлених приписів стосовно надання візи.

5 червня цього року у Варшавському саду праведників висадили дерево на честь Яна Єлінека – чеського пастора, який жив на Волині. Він рятував людські життя без огляду на національність і конфесію, і за це його ще за життя називали чеським Шиндлером.