У вересні 1990 р. до Кременця прибули два науковці з Краківського музею фотографії: Анджей Рибицький і Мечислав Філімоновський. Вони привезли фотовиставку про Катинську трагедію «Катинь», яка перед цим експонувалася в Москві.
У грудні 1989 р. було створено Товариство відродження польської культури імені Юліуша Словацького.
Після проголошення Україною незалежності поляки відчули свободу, могли запрошувати до себе родину з Польщі, а також відвідувати її у рідному краї, радіючи позитивним змінам у політиці. У Кременці вже всюди можна було зустріти немісцевих поляків.
У 1939 р., після встановлення радянської влади, Кременецький ліцей перетворили в середню польську школу. Органи радянської влади особливо завзято переслідували польську інтелігенцію. Розпочалися арешти й депортації в Сибір.
Із давніх-давен Кременець був багатонаціональним містом. Історія поляків у Кременці сягає тих часів, коли до міста прибув Болеслав Сміливий, повертаючись із походу на Київ у 1173 р. Свідчать про це записи в польських хроніках.